Поняття дерогації та її місце в системі обмежень прав людини

Дата

Назва журналу

Номер ISSN

Назва тому

Видавець

ДВНЗ "УжНУ"

Анотація

Стаття присвячена аналізу правової природи, меж та умов застосування дерогації прав людини. У ній досліджуються міжнародні стандарти, що регламентують можливість тимчасового відступу держав від своїх зобов’язань щодо забезпечення певних прав людини, насамперед згідно з Міжнародним пактом про громадянські і політичні права 1966 року та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Автор аналізує доктринальні підходи до розуміння сутності дерогації, визначає ключові критерії її правомірності, зокрема: наявність реальної загрози життю нації, офіційне проголошення надзвичайного стану, пропорційність обмежень, тимчасовий характер заходів, а також дотримання міжнародних зобов’язань. Підкреслено, що для застосування дерогації мають бути дотримані наступні ключові умови: існування надзвичайного стану, що має реальний і серйозний характер; необхідність і пропорційність заходів; несуперечність іншим міжнародним зобов’язанням; відсутність дискримінації; наявність офіційного повідомлення. Зауважено, що дерогація не може поширюватися на деякі права, які є абсолютними: право на життя; заборона катувань та нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження; заборона рабства та підневільного стану; заборона покарання без закону.Проаналізовано практику Європейського суду з прав людини, що відіграє ключову роль у формуванні стандартів правомірної дерогації, та свідчить про важливість контролю за дотриманням умов дерогації та недопущення зловживань з боку держав. Підкреслено, що застосування дерогації вимагає офіційного повідомлення відповідних міжнародних органів і підлягає міжнародному контролю. Застосування дерогації можливе лише за дотримання суворих умов: наявність реальної загрози, необхідність і пропорційність вжитих заходів, відсутність дискримінації, а також обов’язкове повідомлення відповідних міжнародних органів. При цьому існує перелік прав, від яких не допускається відступ, зокрема право на життя, заборона катувань, рабства та покарання без закону. Зроблено висновок, що дерогація – це юридичний механізм, який дозволяє державі тимчасово відступити від виконання певних міжнародних зобов’язань у сфері прав людини в умовах надзвичайного стану, що загрожує життю нації. This article is devoted to the analysis of the legal nature, scope, and conditions for the application of derogation from human rights. It explores international standards governing the temporary suspension by states of certain human rights obligations, primarily under the International Covenant on Civil and Political Rights of 1966 and the European Convention on Human Rights of 1950.The author examines doctrinal approaches to the concept of derogation and identifies the key criteria for its lawfulness, including the existence of a public emergency threatening the life of the nation, the official proclamation of a state of emergency, the proportionality and necessity of measures taken, the temporary nature of such measures, and compliance with other international obligations.It is emphasized that several essential conditions must be met for derogation to be lawful: the existence of a real and serious emergency; the necessity and proportionality of the measures; consistency with other international obligations; non-discrimination; and the requirement of official notification to relevant international bodies.The article underlines that derogation may not extend to certain non-derogable rights, such as the right to life; the prohibition of torture and cruel, inhuman or degrading treatment or punishment; the prohibition of slavery and servitude; and the prohibition of punishment without law.The jurisprudence of the European Court of Human Rights is analyzed, as it plays a key role in shaping the standards of lawful derogation and underscores the importance of effective control to prevent abuse by states.It is concluded that derogation constitutes a legal mechanism that allows a state to temporarily depart from certain international human rights obligations in times of public emergency threatening the life of the nation.

Опис

DOI https://doi.org/10.24144/2307-3322.2025.89.4.12

Тип публікації

Text

Тип текстової публікації

Стаття

ISSN

2664-6153

Ключові слова

дерогація, обмеження прав людини, надзвичайний стан, Європейська конвенція з прав людини, пропорційність, невід’ємні права, зобов’язання держав, надзвичайні ситуації, derogation, restriction of human rights, state of emergency, European Convention on Human Rights, proportionality, non-derogable rights, state obligations, emergency situations

Бібліографічний опис

Бочковой В. О. Поняття дерогації та її місце в системі обмежень прав людини / В. О. Бочковой // Науковий вісник Ужгородського національного університету: серія: Право / голов. ред. Ю. М. Бисага – Ужгород: ДВНЗ «УжНУ», 2025. – Т. 4. Вип. 89. – С. 82 – 86 – Бібліогр.: 86 с. (12 назв). URL https://visnyk-pravo.uzhnu.edu.ua/article/view/337055/325638

Endorsement

Review

Supplemented By

Referenced By