Оцінювання впливу програми фізичної терапії на параметри міофасціального больового синдрому та показники функціонування орофаціальної зони пацієнтів з бруксизмом

Abstract

Мета – оцінювання ефективності впливу розробленої програми фізичної терапії на параметри міофасціального больового синдрому та показники функціонування орофаціальної зони пацієнтів з бруксизмом. Матеріал та методи. Контрольну групу склали 32 особи без обтяженого стоматологічного статусу. Групу 1 склала 31 особа з бруксизмом, який корегували індивідуальними релаксаційними капами. Групу 2 склали 32 особи з бруксизмом, у яких додатково до кап застосували програму фізичної терапії (терапевтичні вправи, масаж, постізометрична релаксація, кінезіологічне тейпування для жувальних м’язів, м’язів обличчя, шиї, шийно-комірцевої зони, спини, плечового поясу, транскутанну електроміостимуляцію жувальних м’язів; сеанси ауторелаксації за Шульцем; навчання пацієнтів упродовж трьох місяців). Ефективність втручання оцінювали за динамікою пальпації тканин обличчя та шиї, мануальним м’язовим тестуванням, Jaw Functional Limitation Scale, Oral Health Impact Profile. Результати. Програма комплексної фізичної терапії продемонструвала статистично значуще кращий вплив (р<0,05) на досліджувані показники міофасціальної дисфункції (результати пальпації, мануальне м’язове тестування) та показники функціонування орофаціальної зони (Jaw Functional Limitation Scale, Oral Health Impact Profile) порівняно з групою пацієнтів, які проходили реабілітацію із застосуванням пасивної сплінт-терапії. У пацієнтів, які користувались тільки індивідуальними капами, визначено покращення за окремими компонентами міофасціального больового синдрому у жувальних та скроневих м’язах. У них незначно покращився стан тканин шиї та плечового поясу. Висновки. Засоби фізичної терапії покращують ефективність стоматологічних ортопедичних втручань, отже, їх доцільно застосовувати для зменшення вираженості патологічних міофасціальних ознак та покращення функціонування орофаціальної зони у пацієнтів з бруксизмом.

Purpose: to evaluate the effectiveness of the physical therapy program on the parameters of myofascial pain syndrome and indicators of functioning of the orofacial zone in patients with bruxism. Material and methods. The control group consisted of 32 people without burdened dental status. Group 1 consisted of 31 people with bruxism, which was corrected with individual splints. Group 2 consisted of 32 people with bruxism, in whom, in addition to the splints, a physical therapy program was applied (exercises, massage, post-isometric relaxation, kinesiological taping, transcutaneous electromyostimulation; autorelaxation sessions according to Schulz; patient’s education for three months). The effectiveness of the intervention was evaluated by the dynamics of facial and neck tissue palpation, manual muscle testing, Jaw Functional Limitation Scale, Oral Health Impact Profile. Results. The physical therapy program demonstrated a statistically significantly better effect on the indicators of myofascial dysfunction (palpation results, manual muscle testing) and indicators of the functioning of the orofacial zone (Jaw Functional Limitation Scale, Oral Health Impact Profile.) compared to by a group of patients who used passive splint therapy. In patients who used only splints, an improvement in components of the myofascial pain syndrome in the masticatory and temporal muscles was determined, and the condition of the tissues of the neck and shoulder girdle slightly improved. Conclusions. Means of physical therapy improve the effectiveness of dental orthopedic interventions, therefore, it is advisable to use them to reduce the severity of pathological myofascial signs and improve the functioning of the orofacial zone in patients with bruxism.