Використання світлодіодного випромінювання при лікуванні пародонтиту

Abstract

Актуальність. Захворювання тканин пародонту є запальними захворюваннями, які пов’язані з виникненням дисбіозу мікрофлори порожнини рота з переважанням пародонтопатогенних мікроорганізмів. Пародонтит призводить до руйнування тканин пародонту, виникнення кровоточивості ясен, утворення пародонтальних киш нь і втрати епітеліального прикріплення ясен. За допомогою основних методів лікування пародонтиту не завжди вдається досягти бажаного результату, тому актуальним є використання комбінованих методів лікування з використанням низькоінтенсивного випромінювання. Метою роботи було визначити вплив світлодіодного випромінювання на тканини пародонту та показники індексної оцінки стану тканин пародонту, кровоточивості ясенних сосочків та глибини пародонтальних кишень у пацієнтів з хронічним генералізованим пародонтитом І-ІІ ступенів.

Матеріали та методи. В даному дослідженні провели лікування 50 пацієнтів з хронічним генералізованим пародонтитом І–ІІ ступенів. Хворих було поділено на дві групи: групу 1 склали 22 пацієнти, яким проводили лікування згідно з загальноприйнятими методами та групу 2 — 28 пацієнтів, яким додатково проводили опромінення світлодіодним випромінюванням червоно-інфрачервоного діапазону довжиною хвилі 640 ± 30 і 880 ± 30 нм. Тривалість опромінення складала 20 хв з курсом у 10 процедур. Оцінку результатів проведеного лікування в обох групах визначали за допомогою індексів PMA, Федорова Володкіної, індексу кровоточивості ясенних сосочків та визначали глибину пародонтальних кишень.

Результати дослідження та їх обговорення. Після проведеного лікування ми отримали покращення всіх показників у обох групах. Разом з тим, показники індексної оцінки тканин пародонта та глибини пародонтальних кишень були значно кращими у групі 2, порівнюючи з даними показників групи 1. Через 6 місяців результати показників індексів PMA, Федорова-Володкіної та індексу кровоточивості ясенних сосочків групи 2 були на 30 – 62,2 % кращими за показники групи 1. Глибина пародонтальних кишень у пацієнтів групи 2 зменшилася в середньому на 1,26 мм, порівнюючи з вихідними даними до лікування, що на 20,7 % краще показників групи 1, де зменшення глибини пародонтальних кишень відбулося на 0,72 мм.

Висновки. Таким чином, світлодіодне випромінювання справляє позитивний ефект на динаміку показників гігієни, індексної оцінки стану тканин пародонта та глибини пародонтальних кишень, завдяки своєму протизапальному ефекту дії на тканини пародонту та може бути рекомендованим до використання при комплексному лікуванні захворювань тканин пародонту.

Ключові слова: світлодіодне випромінювання, низькоінтенсивне випромінювання, захворювання тканин пародонту, пародонтит, індексна оцінка тканин пародонту, пародонтальна кишеня, лікування пародонтиту.