Потенціал медіації у розвантаженні судової системи та підвищенні ефективності доступу по правосуддя

Abstract

Стаття присвячена дослідженню потенціалу медіації у розвантаженні судової системи Укра-їни та підвищенні ефективності доступу до правосуддя. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю пошуку альтернативних механізмів вирішення спорів, які б сприяли підвищенню ефективності правосуддя, що стикається з кадровою кризою, низьким рівнем довіри до суду, викликами воєнного стану та очікуваним зростанням кількості спорів у період повоєнного відновлення. Нерозвинутість практичного використанням інституту медіації, попри її формальне впровадження вимагає додаткових наукових досліджень для розкриття її потенціалу як альтернативи судовому розгляду, аналізу сучасної практики застосування медіації та формулювання пропозицій щодо розвитку медіації у сфері правосуддя. У дослідженні проаналізовано світову практику застосування альтернативних способів вирішення спорів, зокрема досвід США, країн Європей-ського Союзу (Італії, Нідерландів, Німеччини) щодо інтеграції медіації у судові системи. Розгля-нуто різні моделі впровадження медіації – від обов’язкової досудової медіації до добровільної. Встановлено, що потенціал медіації полягає у значному скороченні термінів вирішення спорів (1-3 місяці порівняно з тривалими судовими процедурами), зменшенні кількості оскаржень завдяки консенсусному характеру рішень, збереженні конструктивних відносин між сторонами та звільненні судових ресурсів для розгляду складних немедіабельних справ. Особливо ефективною медіація є у сімейних, трудових, спадкових та комерційних спорах. Проаналізовано сучасний стан розвитку медіації в Україні, включаючи позитивні ініціативи Верховного Суду, співпрацю з міжнародними організаціями (ЮНІСЕФ, GEMME), створення недержавних медіативних центрів. Виявлено основні перешкоди розвитку медіації: низький рівень обізнаності юристів та населення, відсутність системної інтеграції у судову практику, недостатня фінансова підтримка. Сформульовано комплекс пропозицій для реалізації потенціалу медіації: законодавче закріплення в процесуальних кодексах обов’язку суду інформувати сторони про можливість медіації; створення служб медіації при судах; запровадження державного механізму фінансової підтримки медіації у справах соціального значення; розробка підзаконних актів для практичного застосування Закону «Про медіацію»; створення уніфікованого реєстру медіаторів; системна підготовка суддів та адвокатів; включення медіативних компетентностей до правничих освітніх програм; розвиток онлайн-медіації; доцільність поступової інтеграції медіації через добровільну судову медіацію шляхом пілотних програм та правових експериментів, що дозволить забезпечити розвиток медіативної компоненти у правовій культурі. The article is devoted to the study of the potential of mediation in relieving the judicial system of Ukraine and increasing the efficiency of access to justice. The relevance of the study is due to the need to find alternative mechanisms for resolving disputes that would contribute to increasing the efficiency of justice, which is faced with a personnel crisis, a low level of trust in the court, the challenges of martial law and the expected increase in the number of disputes during the period of post-war reconstruction. The underdevelopment of the practical use of the institution of mediation, despite its formal implementation, requires additional scientific research to reveal its potential as an alternative to judicial proceedings, analyze the modern practice of using mediation and formulate proposals for the development of mediation in the field of justice. The study analyzes the world practice of using alternative methods of dispute resolution, in particular, the experience of the USA, European Union countries (Italy, the Netherlands, Germany) in integrating mediation into judicial systems. Various models of mediation implementation are considered – from mandatory pre-trial mediation to voluntary. It is established that the potential of mediation lies in a significant reduction in the terms of dispute resolution (1-3 months compared to lengthy court procedures), a decrease in the number of appeals due to the consensual nature of decisions, the preservation of constructive relations between the parties and the release of judicial resources for the consideration of complex non-mediable cases. Mediation is especially effective in family, labor, inheritance and commercial disputes. The current state of development of mediation in Ukraine is analyzed, including positive initiatives of the Supreme Court, cooperation with international organizations (UNICEF, GEMME), the creation of non-state mediation centers. The main obstacles to the development of mediation are identified: low level of awareness of lawyers and the population, lack of systemic integration into judicial practice, insufficient financial support. A set of proposals for realizing the potential of mediation is formulated: legislative consolidation in procedural codes of the court’s obligation to inform the parties about the possibility of mediation; creation of mediation services at courts; introduction of a state mechanism for financial support of mediation in cases of social importance; development of by-laws for the practical application of the Law «On Mediation»; creation of a unified register of mediators; systematic training of judges and lawyers; inclusion of mediation competencies in legal educational programs; development of online mediation; feasibility of gradual integration of mediation through voluntary judicial mediation through pilot programs and legal experiments, which will ensure the development of the mediation component in the legal culture.