Трансформація захисту прав інтелектуальної власності в епоху штучного інтелекту: виклики для українських дослідників та наукових установ

Abstract

У статті здійснено комплексний аналіз трансформації системи захисту прав інтелектуальної влас-ності в умовах розвитку технологій штучного інтелекту, з особливим фокусом на виклики, що постають перед українськими дослідниками та науковими установами, та можливості адаптації успішного досвіду Європейського Союзу. Актуальність дослідження зумовлена кількома чинниками. По-перше, зростання обсягів даних і обчислювальних потужностей сприяло новим підходам у науці, де штучний інтелект відіграє ключову роль в аналізі та інтерпретації результатів. По-друге, традиційні механізми захисту інтелектуальної власності стають недостатніми, коли алгоритми штучного інтелекту самостійно генерують нові знання. По-третє, інтеграція України в європейський науковий простір вимагає узгодження підходів до захисту права інтелектуальної власності з урахуванням особливостей використання штучного інтелекту.Проаналізовано сучасний стан використання штучного інтелекту в наукових дослідженнях, включаючи автоматизацію збору та аналізу даних, прискорення темпів наукових відкриттів та зміну ролі дослідника. Визначено ключові ризики для захисту прав інтелектуальної власності, зокрема: проблеми визначення авторства на твори, створені за допомогою штучного інтелекту, складнощі з відстеженням першоджерел та ризики несанкціонованого використання наукових даних. Особливу увагу приділено аналізу європейського досвіду регулювання використання штучного інтелекту, зокрема, розглянуто положення нового законодавства Європейського Союзу у сфері штучного інтелекту та його значення для захисту прав дослідників. Запропоновано комплексний підхід до вирішення виявлених проблем, який включає як правові механізми (гармонізація законодавства з нормами Європейського Союзу), так і технологічні рішення для захисту прав дослідників. Зокрема, такі рішення можуть включати блок-чейн-технології, системи управління цифровими правами та інструменти виявлення плагіату. Забезпечення балансу між принципами відкритої науки та захистом прав інтелектуальної власності є важливим завданням. Це може бути досягнуто через впровадження гнучких ліцензійних моделей та використання технологій штучного інтелекту для моніторингу дотримання прав. Рекомендовано, щоб при використанні штучного інтелекту в наукових дослідженнях зазначення цього у методології було обов’язковим, а всі дані, згенеровані штучним інтелектом, підлягали ретельній перевірці. The article presents a comprehensive analysis of the transformation of the intellectual property rights protection system in the context of advancing artificial intelligence technologies, with a particular focus on the challenges faced by Ukrainian researchers and scientific institutions, as well as the potential for adapting successful EU experiences. The relevance of this research is driven by several factors. Firstly, the increase in data volumes and computing power has facilitated new approaches in science, where AI plays a crucial role in analysing and interpreting results. Secondly, traditional intellectual property protection mechanisms are proving inadequate as AI algorithms independently generate new knowledge. Thirdly, Ukraine’s integration into the European research area necessitates the harmonization of intellectual property protection approaches, considering the specificities of AI usage.The current state of AI utilization in scientific research is analysed, including the automation of data collection and analysis, the acceleration of scientific discoveries, and the evolving role of researchers. Key risks to intellectual property rights protection are identified, particularly concerning authorship issues related to works created with the assistance of artificial intelligence, difficulties in tracking original sources, and the risks of unauthorized use of scientific data. Special attention is given to analysing the European regulatory experience regarding AI use, particularly the provisions of new EU legislation in the field of AI and its significance for safeguarding researchers’ rights.A comprehensive approach to addressing the identified issues is proposed, incorporating both legal mechanisms (harmonization of legislation with EU norms) and technological solutions for protecting researchers’ rights. Such solutions may include blockchain technologies, digital rights management systems, and plagiarism detection tools. Ensuring a balance between the principles of open science and the protection of intellectual property rights is an essential task. This can be achieved through the implementation of flexible licensing models and the use of AI technologies to monitor compliance with rights. It is recommended that the use of AI in scientific research be explicitly noted in the methodology, and that all data generated by artificial intelligence undergo thorough verification.