Юрій Шевельов у Німеччині: біографічний контекст та мовознавчий доробок ученого еміграційного періоду

Abstract

У статті розглянуто один із складних етапів у житті й науковій діяльності Юрія Шевельова – так званий «німець-кий період» (1944–1949), зумовлений його вимушеною еміграцією до Західної Європи. З’ясовано особливості цього періоду з урахуванням таких чинників, як місце перебування вченого, тривалість проживання, життєві обставини, інтелектуальне середовище, наукова та культурна активність. На основі автобіографічних спогадів «Я – мене – мені… (і довкруги)» докладно описано життєвий шлях автора від України до Німеччини, який він пройшов, зберігаючи гідність та наукову цілісність. Простежено процес усвідомлення вченим власної ідентичності, проаналізовано його професійну самоідентифікацію як мовознавця, а також виявлено вплив еміграційного середовища на становлення його наукових інтересів та розвиток академічної кар’єри. Окрему увагу приділено викладацькій діяльності та професійним досягненням науковця в Українському вільному університеті в Мюнхені, де в 1949 році він здобув ступінь доктора наук і був призначений на посаду професора. У цей період дослідник уклав навчальний посібник «Сучасна українська мова: Зшитки 1–10» (1949), опублікував десятки наукових статей, а також адаптував низку праць, створених у Харкові та Львові. Крім того, активно долучався до науково-критичної роботи, публікуючи рецензії в періодичних виданнях «Хорс» (1946), «Альманах Мур» (1946–1947), «Арка» (1947–1948). Висвітлено також участь Юрія Шевельова в українському культурному житті еміграції, зокрема його діяльність на посаді заступника голови Об’єднання українських письменників «Мистецький український рух» (1945–1949). Зазначено, що ця громадська активність стала органічною складовою його життєвого та наукового шляху. Особливий акцент у статті зроблено на мовознавчому доробку Шевельова німецького періоду, який охоплює низку праць, присвячених дослідженню синхронних та діахронних аспектів української мови, актуальним питанням історії української мови, правопису та граматики. До найвагоміших з них належать: «Внесок Галичини у формування української літературної мови» (1949), «До генези називного речення» (1947), «Синтаксис простого речення» (1951), «Головні правила українського правопису» (1946). Оцінено значення цих праць для розвитку української лінгвістичної науки в еміграційному контексті. The article examines one of the most complex stages in the life and scholarly activity of Yurii Shevelov – the so-called «German period» (1944–1949), determined by his forced emigration to Western Europe. It elucidates the char-acteristics of this period, сconsidering such factors as the scholar’s place of residence, duration of stay, life circumstances, intellectual environment, and his academic and cultural activities. Based on his autobiographical memoirs «I – me – mine… (and around)», the article describes in detail his journey from Ukraine to Germany, which he undertook while preserving his dignity and scholarly integrity. It traces the process of the scholar’s self-awareness and analyses his professional self-identification as a linguist, as well as the influence of the emigration environment on the formation of his academic interests and the development of his career. Particular attention is paid to his teaching activities and professional achievements at the Ukrainian Free University in Munich, where in 1949 he received his Doctor of Sciences degree and was appointed professor. During this period, he compiled the textbook «Modern Ukrainian Language: Booklets 1–10» (1949), published dozens of scholarly articles, and adapted a number of works he had previously created in Kharkiv and Lviv. In addition, he was actively engaged in scholarly-critical work, publishing reviews in periodicals such as Khors (1946), Almanakh Mur (1946–1947), and Arka (1947–1948). The article also highlights Yurii Shevelov’s involvement in the Ukrainian cultural life of the emigration community, in particular his role as Deputy Head of the Association of Ukrainian Writers «Mystetskyi Ukrainskyi Rukh» (1945–1949). It is noted that this public activity became an organic part of his life and scholarly path. Special emphasis is placed on Shevelov’s linguistic contributions during the German period, which include a series of works devoted to the study of synchronic and diachronic aspects of the Ukrainian language, topical issues in the history of the Ukrainian language, orthography, and grammar. Among his most significant works are: «The Contribution of Galicia to the Formation of the Ukrainian Literary Language» (1949), «On the Genesis of the Nominative Sentence» (1947), «Syntax of the Simple Sentence» (1951), and «The Main Rules of Ukrainian Orthography» (1946). The importance of these works for the development of Ukrainian linguistic science in the context of emigration is assessed.