Адміністративна юстиція як інститут забезпечення гарантій реалізації принципів адміністративних процедур

Abstract

У статті подано аналіз доктринального розуміння інститутів адміністративної юстиції та адміністративних процедур. Об’єктом дослідження є врегульовані правом суспільні відносини, що виникають у зв’язку із взаємодією органів державної влади та місцевого самоврядування, інших органів, що реалізують публічні функції щодо прийняття індивідуальних чи нормативних актів. Предметом дослідження виступають норми законодавства про адміністративні процедури, практи-ка його застосування адміністративними органами та судами. Методологічна основа дослідження обумовлена об’єктом та предметом, включає філософські, загальні та спеціально-наукові методи: діалектичний, історичний, порівняльно-правовий, формально-логічний, методи аналізу та синтезу, метод абдукції. Розглянуто основні моделі, ознаки та специфіку регулювання адміністративної юстиції. Досліджено співвідношення понять адміністративної юстиції та адміністративних процедур, значення судового контролю за актами та діями органів публічної влади. Наведено позиції Конституційного Суду України, які містять роз’яснення конституційно-правового змісту та призначення адміністративних процедур. Адміністративні процедури виступають «сполучною ланкою» між різними адміністративно-правовими феноменами: публічною адміністрацією, адміністративними актами, фізичними і юридичними особами. Адміністративні процедури є засобом для реалізації вимог принципів адміністративного права. Будучи врегульованим адміністративним законодавством, адміністративні процедури пронизують усі основні інститути та забезпечують єдність, взаємну узгодженість. Доведено, що сутність адміністративних процедур, що ускладнилася паралельно з еволюцією публічного управління, більше не може розкриватися виключно через призму раціоналізації діяльності державних органів. Сучасні адміністративні процедури є не просто послідовністю вчинених посадовими особами дій. Правове регулювання адміністративних процедур має ґрунтуватися на правозахисних ідеях, закріплюючи необхідний набір гарантій суб’єктивних прав для відстоювання інтересів у взаємодії із публічною адміністрацією. The article presents an analysis of the doctrinal understanding of the institutions of administrative justice and administrative procedures. The object of the study is social relations regulated by law, which arise in connection with the interaction of state authorities and local self-government, other bodies that implement public functions regarding the adoption of individual or normative acts. The subject of the research are the norms of legislation on administrative procedures, the practice of its application by administrative bodies and courts. The methodological basis of the research is determined by the object and subject, includes philosophical, general and special scientific methods: dialectical, historical, comparative-legal, formal-logical, methods of analysis and synthesis, abduction method. The main models, features and specifics of the regulation of administrative justice are considered. A study of the relationship between the concepts of administrative justice and administrative procedures, the importance of judicial control over the acts and actions of public authorities is provided. Positions of the Constitutional Court of Ukraine are presented, which contain clarification of the constitutional and legal content and the appointment of administrative procedures. Administrative procedures act as a «connecting link» between various administrative and legal phenomena: public administration, administrative acts, physical and legal entities. Administrative procedures are a means of implementing the requirements of the principles of administrative law. Being regulated by administrative legislation, administrative procedures permeate all major institutions and ensure unity and mutual coherence. It has been proven that the essence of administrative procedures, which has become more complicated in parallel with the evolution of public administration, can no longer be revealed exclusively through the prism of the rationalization of the activities of state bodies. Modern administrative procedures are not just a sequence of actions taken by officials. Legal regulation of administrative procedures should be based on human rights ideas, establishing the necessary set of guarantees of subjective rights to defend interests in interaction with public administration.