Вербалізація перцептивних ознак концепту GUERRE в тексті роману А. Барбюса «Le Feu»

Abstract

Статтю присвячено дослідженню перцептивної лексики у романі А. Барбюса «Le Feu» («Вогонь») на стику лінгвоконцептології та наратології. Метою аналізу є виявлення способів вербалізації сенсорного досвіду війни та з’ясування ролі чуттєвих образів у структурі текстового концепту GUERRE (війна). У роботі простежується, що перцептивна лексика (зорові, слухові, ольфактивні, тактильні одиниці) виконує не лише стилістичну, а насамперед когнітивну функцію, оскільки репрезентує досвід війни як тілесне, граничне переживання. Перцептивні конструкції організовані за принципом полімодальності, що сприяє формуванню складної сенсорної картини, у межах якої активуються ключові концепти: ARME (зброя), DESTRUCTION (руйнування), DANGER (небезпека), MORT (смерть), SOUFFRANCE (страждання), PEUR (страх). Кожен із цих концептів має набір ознак, які актуалізуються через перцептивні маркери, наприклад: звук гармат і тиша куль – як індикатори загрози; ольфактивні образи (запах розкладу, сірки) – як свідчення смерті та фізичного відторгнення; візуальні сцени руйнування, хаосу, тілесної деформації – як репрезентація дії війни на живе й неживе. Особливу увагу приділено тому, як оповідач, залучений до описуваних подій, використовує займенники je, nous, on для проєкції індивідуального і колективного сенсорного досвіду. Показано також, що концепт GUERRE формує навколо себе цілу когнітивну мережу, в якій FEU (вогонь) – як лексема і символ – відіграє центральну роль, стаючи універсальним маркером битви, стрільби, болю, очищення й загибелі. Зроблено висновок, що перцептивна лексика є когнітивним механізмом, що моделює семантичну карту воєнного досвіду і занурює читача у глибинну, тілесно відчутну реальність бою. Отже, чуттєва структура тексту виявляється концептуальним інструментом художнього осягнення війни. The article is devoted to the study of perceptual vocabulary in A. Barbusse’s novel “Le Feu” (“Under Fire”) through the lens of linguoconceptology and narratology. The aim of the analysis is to identify the ways in which the sensory experience of war is verbalized and to determine the role of sensory imagery in the structure of the textual concept GUERRE (war). The study shows that perceptual vocabulary (visual, auditory, olfactory, and tactile units) serves not only a stylistic but primarily a cognitive function, as it represents the experience of war as a bodily and extreme form of perception. Perceptual constructions are organized according to the principle of polymodality, which contributes to the formation of a complex sensory landscape in which key concepts are activated: ARME (weapon), DESTRUCTION, DANGER, MORT (death), SOUFFRANCE (suffering), and PEUR (fear). Each of these concepts is characterized by a set of features actualized through perceptual markers. For instance, the sound of cannons and the silence of bullets serve as indicators of threat; olfactory images (the smell of decay and sulfur) signal death and physical repulsion; visual scenes of destruction, chaos, and bodily deformation represent the impact of war on both the living and the inanimate. Particular attention is paid to how the narrator, being directly involved in the events described, employs the pronouns je, nous, and on to project both individual and collective sensory experience. The study also demonstrates that the concept GUERRE generates an entire cognitive network, within which FEU (fire) – as both a lexical unit and a symbol – plays a central role, becoming a universal marker of battle, gunfire, pain, purification, and death. The article concludes that perceptual vocabulary functions as a cognitive mechanism that models the semantic map of war experience and immerses the reader in the deep, bodily felt reality of combat. Thus, the sensory structure of the text emerges as a conceptual tool for the artistic comprehension of war.