Соціальна справедливість як засада житлової політики

Abstract

Стаття присвячена визначенню соціальної справедливості як засаді житлової політики. Наголошено, що житлова політика може бути частиною політики соціального забезпечення, складовою економічної політики, самостійною політикою, що формується та реалізується на державному, регіональному, місцевому рівні. В українських реаліях важливо чітко розрізняти житлову політику в умовах мирного часу, під час воєнного стану та в період повоєнного відновлення. Кожен із цих етапів вимагає специфічного підходу, оскільки кожен з них має свої унікальні виклики та напрями реалізації. Метою дослідження є визначення характеристик соціальної справедливо-сті як засади житлової політики. У наукових дослідженнях увагу зосереджують на стратегічних напрямах житлової політики, проте її базові засади досі потребують глибшого вивчення. Підкреслено, що соціальна справедливість є ґрунтовою засадою, що передбачає забезпечення рівних можливостей для всіх громадян, незалежно від соціального статусу, матеріального становища, віку чи інших ознак. При цьому соціальна справедливість має два аспекти вияву та реалізації – матеріальний та моральний. Визначено, що соціальну справедливість можна трактувати як основоположний принцип державної політики, що передбачає створення рівних можливостей для всіх громадян у доступі до матеріальних і нематеріальних ресурсів, забезпечення справедливого розподілу благ, надання соціальних гарантій та підтримання достойного рівня життя, спираючись на цінності поваги до людської гідності, солідарності та суспільної відповідальності. Соціальна справедливість у житловій політиці виявляється через рівний доступ до достатнього/адекватного житла, підтримку вразливих груп, розвиток сільського житлового фонду, баланс інтересів власників і тих, хто потребує житла, а також формування безпечного, інклюзивного та енергоефектив-ного житлового середовища. Важливими складовими є прозорість на місцевому рівні, боротьба з дискримінацією та розгляд житла як основи гідного життя й інструменту подолання соціальної нерівності. The article is devoted to defining social justice as a fundamental principle of housing policy. It emphasizes that housing policy may serve as: a component of social security policy, an element of economic policy, or an independent policy developed and implemented at the national, regional, and local levels. In the Ukrainian context, it is particularly important to distinguish between housing policy during peacetime, under martial law, and throughout the post-war recovery period. Each of these phases requires a specific approach, as they involve unique challenges and implementation strategies. The objective of the study is to identify the characteristics of social justice as a foundational element of housing policy. While academic research often focuses on strategic directions of housing policy, its core principles still require thorough scholarly examination. The article underlines that social justice is a fundamental value that entails ensuring equal opportunities for all citizens regardless of social status, financial standing, age, or other characteristics. It is also noted that social justice manifests and is implemented through two dimensions: material and moral.Social justice is defined as a fundamental principle of state policy, which involves creating equal access for all citizens to both material and non-material resources, ensuring a fair distribution of benefits, providing social guarantees, and maintaining a decent standard of living. These objectives are grounded in the values of human dignity, solidarity, and social responsibility.In the realm of housing policy, social justice is reflected in equal access to sufficient and adequate housing, support for vulnerable groups, development of rural housing stock, balancing the interests of private homeowners and those in housing need, and the creation of a safe, inclusive, and energy-efficient residential environment. Key elements also include transparency at the local level, combating housing discrimination, and recognizing housing as a cornerstone of human dignity and a tool for reducing social inequality.