Місце та правовий статус стейкхолдера закладу вищої освіти. Вимога часу чи модернізація освітнього процесу?

Abstract

В статті автор висвітлює питання місця та ролі стейкхолдерів як учасників або безпосередніх суб`єктів освітнього процесу закладу вищої освіти. При цьому окреслюючи, що термін «стей-кхолдер» носить не освітній, а економічний зміст і це викликано тим, що освіта стала продуктом на ринку освітніх послуг. Як і будь-який продукт чи виробництво вона має бути якісною та користуватися в певний проміжок часу попитом. Заклад вищої освіти в умовах глобальних викликів і ризиків, зміни освітніх парадигм, суспільних трансформацій повинен враховувати наслідки своєї діяльності для всіх стейкхолдерів і нести соціальну відповідальність за їх роботу. Співпраця закладу вищої освіти зі стейкхолдерами виступає основним ланцюжком у формуванні майбутнього інтелектуально розвинутого фахівця для ринку праці.Автор звертається до ґенези походження терміну «стейкхолдер». Також зазначає, що перша згадка про нього як про нову модель освітнього процесу датована в українському суспільстві в 2002 році. Ключовим поштовхом залучення стейхолдерів до освітнього менеджменту стало приєднання України до Болонського процесу, проте повною мірою про стейкхолдерів в освіті заговорили лише в 2015 році. Розглядається оптимальна для закладу вищої освіти модель співпраці зі стейкхолдерами. Автор вважає, що найбільш вагомий вплив та тісна співпраця повинна бути з колишніми випускниками тієї чи іншої Освітньої програми закладу вищої освіти, безпосередніми роботодавцями та стейколдерами-консультантами або стейкхолдерами-аналітиками, які так чи інакше беруть участь у розробці Освітньої програми шляхом рекомендацій щодо запровадження певного Освітнього компонента та формуванні для здобувача вищої освіти індивідуальної освітньої траєкторії. Саме формування довготривалих відносин зі стейкхолдерами як рівноправними партнерами повинно стати одним із завдань закладу вищої освіти. В статті визначається правовий статус стейкхолдера. Аби бути повноцінним учасником освітнього процесу та наділеним повноваженнями щодо активної участі в розробці та затвердженні Освітньої програми як серцевини формування якісного освітнього товару стейкхолдер повинен мати визначений статус. In the article, the author highlights the issue of the place and role of stakeholders as participants or direct subjects of the educational process of a higher education institution. At the same time, outlining that the term «stakeholder» has not an educational, but an economic meaning, and this is due to the fact that education has become a product on the educational services market. And, like any product or production, it must be of high quality and be in demand for a certain period of time. A higher education institution in the context of global challenges and risks, changes in educational paradigms, and social transformations must take into account the consequences of its activities for all stakeholders and bear social responsibility for their work. Cooperation between a higher education institution and stakeholders is the main chain in the formation of a future intellectually developed specialist for the labor market. The author turns to the genesis of the term «stakeholder». He also notes that the first mention of it as a new model of the educational process dates back to 2002 in Ukrainian society. The key impetus for involving stakeholders in educational management was Ukraine’s accession to the Bologna Process, and stakeholders in education were fully discussed in 2015. The optimal model of cooperation with stakeholders for a higher education institution is considered. In the author’s opinion, the most significant influence and close cooperation should be with former graduates of a particular Educational program of a higher education institution, direct employers and stakeholder consultants or stakeholder analysts, who in one way or another participate in the development of the Educational Program by making recommendations on the implementation of a particular Educational Component and forming an individual educational trajectory for a higher education applicant. It is precisely the formation of long-term relationships with stakeholders as equal partners that should become one of the tasks of a higher education institution.The article defines the legal status of a stakeholder, because in order to be a full participant in the educational process and be empowered to actively participate in the development and approval of the Educational Program as the core of the formation of a quality educational product, a stakeholder must have a certain status.