Інформаційна взаємодія під час адміністративно-правового забезпечення інформаційної діяльності судів загальної юрисдикції

Abstract

Статтю присвячено комплексному аналізу інформаційної взаємодії як ключового елементу адміністративно-правового забезпечення інформаційної діяльності судів загальної юрисдикції. У межах дослідження розкрито зміст поняття інформаційної взаємодії, її цілі, напрями та форми реалізації у контексті цифрової трансформації судової влади. Наголошено, що ефективне інформаційне забезпечення діяльності судів неможливе без чітко структурованої взаємодії між усіма суб’єктами інформаційних правовідносин, як всередині судової системи, так і за її межами. Інформаційну взаємодію під час адміністративно-правового забезпечення інформаційної діяльності судів загальної юрисдикції диференційовано на два типи. Перший тип взаємодії здійснюється з використанням відповідних інформаційних баз даних, які суб’єкти взаємодії поповнюють і користуються інтегрованою інформацією в міру необхідності. Другий тип інформаційної взаємодії в судах загальної юрисдикції здійснюється за допомогою видання суб’єктами взаємодії адміністративно-правових актів. У статті акцентовано увагу на проблемах нормативного, технологічного та організаційного характеру, які перешкоджають ефективному впровадженню інформаційної взаємодії в діяльність судів загальної юрисдикції. До таких проблем віднесено відсутність уніфікованої цифрової інфраструктури, фрагментарність інформаційних ресурсів, розбіжності у програмно-технічному забезпеченні та недостатню регламентацію статусу суб’єктів інформаційної взаємодії. Особливої ваги набуває питання законодавчого закріплення статусу організатора взаємодії, визначення обсягу його повноважень та механізмів реалізації взаємодії в умовах адміністративно-правового регулювання. Окремо проаналізовано перспективи використання штучного інтелекту в інформаційній діяльності судів, зокрема в частині автоматизації обробки великих обсягів даних, прогнозування судового навантаження, виявлення помилок у судових рішеннях та аналітичного супроводу процесу прийняття управлінських рішень. Запропоновано інтеграцію цифрових рішень у межах реалізації стратегічних державних ініціатив. Зроблено висновок, що інформаційна взаємодія має стати невід’ємною складовою загальнодержавної політики цифровізації, а її ефективне правове та технічне забезпечення є критично важливим чинником підвищення якості правосуддя, прозорості судового процесу та довіри громадян до судової влади. The article is devoted to a comprehensive analysis of information interaction as a key element of administrative and legal support of information activities of courts of general jurisdiction. The study reveals the meaning of the concept of information interaction, its goals, directions, and forms of implementation in the context of the digital transformation of the judiciary. It is emphasized that effective information support for the activities of courts is impossible without clearly structured interaction between all subjects of information legal relations, both within the judicial system and beyond it. Information interaction during the administrative and legal support of the information activities of courts of general jurisdiction is differentiated into two types. The first type of interaction is carried out using relevant information databases, which the subjects of interaction replenish and use integrated information as needed. The second type of information interaction in courts of general jurisdiction is carried out through the publication of administrative and legal acts by the subjects of interaction.The article focuses on regulatory, technological, and organizational problems that hinder the effective implementation of information interaction in the activities of courts of general jurisdiction. These problems include the lack of a unified digital infrastructure, the fragmentation of information resources, discrepancies in software and hardware, and insufficient regulation of the status of subjects of information interaction. Of particular importance is the issue of legislatively establishing the status of the interaction organizer, defining the scope of its powers, and mechanisms for implementing interaction in the context of administrative and legal regulation. The prospects for the use of artificial intelligence in the information activities of courts are analyzed separately, in particular in terms of automating the processing of large amounts of data, forecasting the judicial workload, identifying errors in court decisions, and providing analytical support for the management decision-making process. The integration of digital solutions within the framework of strategic state initiatives is proposed. It is concluded that information interaction should become an integral part of the national digitalization policy, and its effective legal and technical support is a critically important factor in improving the quality of justice, the transparency of the judicial process, and public trust in the judiciary.