До питання нормативно-правового забезпечення гендерної рівності в трудових правовідносинах в Україні

Abstract

У статті досліджено сучасний рівень розвитку національного законодавства стосовно заборони дискримінації у сфері праці й забезпечення гендерної рівності у трудових правовідноси-нах. Наголошено, що заборона дискримінації у сфері праці й забезпечення гендерної рівності є дуже важливим елементом розвитку сучасної демократичної країни. Встановлено, що національне законодавство у цій сфері складають міжнародно-правові документи, ратифіковані Україною, Конституція України, закони та підзаконні нормативно-правові акти України з розглядуваного питання. Проаналізувавши їх коротко, зроблено наступні висновки. Так, Конституція України закріплює неможливість надання привілеїв чи обмежень за ознаками статі; Кодекс Законів про працю України містить в основному норми спрямовані на захист жінок з метою надання їм рівної з чоловіками конкурентної спроможності на ринку праці; у законах України «Про забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків» вперше на національному рівні було надано чітке визначення «ґендерна рівність», визначено механізм забезпечення гендерної рівності, забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у трудовій сфері та передбачено відповідальність за порушення цих норм; «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» надано визначення таким поняттям як «дискримінація» та «позитивні дії» чим розмежував ці два поняття; підзаконні нормативно-правові акти були прийняті для регулювання окремих питань щодо забезпечення гендерної рівності, зокрема таких як проведення гендерно-правової експертизи законодавства, підвищення соціального статусу жінок, вдосконалення роботи центральних і місцевих органів щодо забезпечення гендерної рівності та ін. Тобто робота щодо введення принципу гендерної рівності в суспільне життя на правовому рівні органами державної влади дійсно здійснюється. Разом з тим важливим є не тільки їх закріплення на законодавчому рівні, а й втілення їх у життя. Оскільки на сьогодні більшість норм чинного законодавства не застосовується, так як не має чіткого механізму їх застосування, і як наслідок органи, які мали б забезпечувати дотримання принципу гендерної рівності працюють не узгоджено між собою. І важливу роль у здійсненні цього завдання, у першу чергу, повинна відігравати співпраця центральних і місцевих органів безпосередньо з учасниками суспільних відносин: роботодавцями, працівниками, а також особами, які тільки здобувають відповідні професійні якості. The article examines the current level of development of national legislation regarding the prohibition of discrimination in the field of labor and ensuring gender equality in labor relations. It was emphasized that the prohibition of discrimination in the field of labor and ensuring gender equality is a very important element of the development of a modern democratic country. It has been established that international legal documents ratified by Ukraine, the Constitution of Ukraine, laws and by-laws of Ukraine on the issue under consideration make up the national legislation in this area. Having analyzed them briefly, the following conclusions were drawn. Thus, the Constitution of Ukraine enshrines the impossibility of granting privileges or restrictions based on gender; The Code of Labor Laws of Ukraine mainly contains norms aimed at protecting women with the aim of giving them equal competitiveness with men in the labor market; the laws of Ukraine «On ensuring equal rights and opportunities for women and men» for the first time at the national level provided a clear definition of «gender equality», defined a mechanism for ensuring gender equality, ensuring equal rights and opportunities for women and men in the labor sphere, and provided for responsibility for violations of these norms; «On the Principles of Prevention and Counteraction of Discrimination in Ukraine» defines such concepts as «discrimination» and «positive actions» and distinguishes between these two concepts; subordinate legal acts were adopted to regulate certain issues related to ensuring gender equality, in particular, such as conducting a gender-legal examination of legislation, improving the social status of women, improving the work of central and local bodies to ensure gender equality, etc. That is, work on the introduction of the principle of gender equality into public life at the legal level by state authorities is really being carried out. At the same time, it is important not only to establish them at the legislative level, but also to put them into practice. Since today most of the norms of the current legislation are not applied, as there is no clear mechanism for their application, and as a result, the bodies that should ensure compliance with the principle of gender equality work inconsistently among themselves. And an important role in the implementation of this task, first of all, should be played by the cooperation of central and local bodies directly with the participants of public relations: employers, employees, as well as persons who are just acquiring relevant professional qualities.