Оцінка ефективності підготовки докторів філософії з медсестринства: результати анкетування стейкхолдерів

Abstract

В Україні існує необхідність підготовки лідерів у сфері медсестринства у напрямках науки, освіти та практичної діяльності, здатних виховати наступне покоління медсестер. Метою даного дослідження було оцінити ефективність підготовки докторів філософії з медсестринства на освітньо-науковій програмі за спеціальністю 223 «Медсестринство», яка реалізується в Тернопільському національному медичному університеті. Для реалізації поставленої мети було розіслано на електронні поштові скриньки 30 закладів медичної освіти, а також аспірантів за спеціальністю 223 «Медсестринство» листи-прохання щодо згоди взяти участь в анкетуванні. В результаті 10 закладів та 5 здобувачів третього рівня вищої освіти надали свої згоди на проходження анкетування та надіслали заповнені анкети. Встановлено, що підготовка докторів філософії з медсестринства на освітньо-науковій програмі за спеціальністю 223 «Медсестринство», яка реалізується в Тернопільському національному медичному університеті, є ефективною, що підтверджується високою зацікавленістю потенційних стейкхолдерів залучати фахівців зі спеціальності «Медсестринство», підготовлених у ТНМУ, до роботи у своєму закладі і готовністю рекомендувати їх керівникам інших закладів приймати на роботу. Під час аналізу заходів для вирішення проблем дефіциту кваліфікованих кадрів стейкхолдери вважають найважливішими вдосконалення співпраці роботодавців і закладів вищої освіти як у працевлаштуванні випускників, так і в підготовці освітньо-наукових програм, підвищення якості підготовки за рахунок використання сучасного обладнання, техніки та технологій, а також залучення до роботи у ЗВО професіоналів з практики. Середній пріоритет респонденти віддали підвищенню вимог до вступників на ОНП за спеціальністю 223 «Медсестринство», достатньо високий – підвищенню кваліфікації викладачів. Серед пропозицій щодо покращення якості підготовки здобувачів переважали вдосконалення викладацької майстерності та підвищення практичної підготовки, покращення володіння універсальними дослідницькими навичками, створення та забезпечення цілеспрямованих дослідницьких стратегій.