Prospects of organizational and legal provision of energy security of Ukraine in the conditions of modern geopolitical processes

Abstract

The scientific article is devoted to one of the important objects of national security – energy security. The organizational and legal approaches to the regulation of energy security are singled out and certain aspects of state regulation of energy efficiency are outlined, taking into account modern geopolitical processes. The definition of energy security is formulated, its global nature is indicated, which determines its provision through the joint efforts of all countries of the world, taking into account the internal characteristics and needs of the industry. It was emphasized that energy security as an object of state policy in the conditions of armed aggression against Ukraine requires proper legal regulation and continuous coordinated state management influence in order to ensure the energy independence of the country and the stable operation of energy infrastructure facilities. The analysis of the legal provision of energy security in Ukraine allowed us to come to the conclusion about the ramifications of the legislation in the specified area, the lack of optimization and systematization of energy legislation, its conflict and tolerance for the monopoly position of energy market participants. In the conditions of the war in Ukraine, the main direction of legislative regulation of the energy market is the introduction of tax benefits, temporary special taxation regimes. It was concluded that the introduction of the Institute of the Authorized President of Ukraine on Energy Safety, the development of the Institute of Public Control in the specified field is considered a promising direction for improving the national institutional mechanism for ensuring energy security. Arguments are also given that the institutional and legal mechanisms for ensuring energy security should provide for: permanent strategic planning of the development of the energy sector; coordination of energy policy with other areas of state policy; elimination of illegal administrative influence on energy market participants; taking measures to improve energy efficiency; creation of conditions for the development of technological innovations in the field of functioning of the energy infrastructure; increasing the effectiveness of preventing cyber threats; taking measures to reduce the level of corruption and the influence of the political will of elites on the energy market of Ukraine, state deregulation and demonopolization of the energy resources market. Наукову статтю присвячено одному з важливих об’єктів національної безпеки – енергетич-ній безпеці. Виокремлено організаційно-правові підходи щодо нормативізації енергетичної безпеки та окреслено окремі аспекти державного регулювання енергоефективності з урахуванням сучасних геополітичних процесів. Сформульовано визначення енергетичної безпеки, вказано на її глобальний характер, що обумовлює її забезпечення шляхом спільних зусиль усіх країн світу з урахуванням внутрішніх особливостей та потреб галузі. Наголошено, що енергетична безпека як об’єкт державної політики в умовах збройної агресії проти України потребує належного правового регулювання та безперервного скоординованого державно управлінського впливу з метою забезпечення енергетичної незалежності країни та стабільної роботи об’єктів енергетичної інфраструктури. Аналіз правового забезпечення енергобезпеки в Україні дозволив дійти висновку про розгалуженість законодавства у зазначеній сфері, відсутність оптимізації та систематизації енергетичного законодавства, його колізійність і толерантність до монопольного становища учасників енергетичного ринку. В умовах війни в Україні головним напрямом законодавчого регулювання сфери енергетичного ринку визначено запровадження податкових пільг, тимчасових спеціальних режимів оподаткування. Зроблено висновок, що перспективним напрямком удосконалення на-ціонального інституційного механізму забезпечення енергетичної безпеки є запровадження інституту Уповноваженого Президента України з питань енергетичної безпеки, розвиток інституту громадського контролю у зазначеній сфері. Також наведено аргументи, що інституційно-правові механізми забезпечення енергетичної безпеки повинні передбачати: постійне стратегічне пла-нування розвитку енергетичної сфери; узгодження енергетичної політики з іншими напрямами державної політики; усунення незаконного адміністративного впливу на учасників енергетичних ринків; вжиття заходів з підвищення енергоефективності; створення умов для розвитку технологічних новацій у сфері функціонування енергетичної інфраструктури; підвищення ефективності запобігання кіберзагрозам; вжиття заходів зі зниження рівня корупції та впливу політичної волі еліт на енергетичний ринок України, державну дерегуляцію та демонополізацію ринку енергетичних ресурсів.