Особливості вживання перформативних мовленнєвих актів у біблійних проповідях

Abstract

У статті розглянута роль перформативних мовленнєвих актів у такому жанрі релігійно-теологічного дискурсу, як проповідницький. Із-поміж низки різновидів проповідей, визнаних сучасними вченими, для аналізу обрано біблійні – як такі, що знаходять відображення у всіх відомих класифікаціях зазначеного жанру дискурсу. Перш за все з’ясовано комунікативну сутність біблійних проповідей. У ході подальшого аналізу виявлено приналежність перформативних мовленнєвих актів, використаних продуцентами англомовних протестантських проповідей, до трьох основних іллокутивних типів мовленнєвих дій – контактивно-регулятивного, декларативно-експресивного та директивного. Виокремлено лінгвопрагматичні ситуації їхньої актуалізації, серед яких найбільш представленою в проповідях постає та, в якій відбувається скеровування уваги парафіян. На основі мовленнєвого матеріалу також охарактеризовано конкретні способи вираження перформативності. Ініційоване дослідження є внеском у таку галузь мовознавства, як теолінгвістика.