Аморальні проступки та професійна діяльність адвоката

Abstract

У даній статті, виходячи із специфіки правового статусу адвоката, через призму розкриття сутності аморальних його проступків, аналізується негативний вплив таких проступків на авторитет адвокатури як інституту громадянського суспільства та правової держави. Аналізуються позиції і вітчизняних, і зарубіжних науковців, які виділяють різні прояви діяльності адвоката, які за своєю сутністю є аморальними. Аргументується позиція, за якою аморальною може бути поведінка адвоката, яка проявляється у формі вчиненні: - умисних діянь (наприклад, неявка в судові засідання без поважних причин, різні прояви неповаги до суду та інших учасників процесу, свідоме неналежне надання правової допомоги чи невиконання своїх професійних обов’язків, зокрема, з корисливих мотивів); - ненавмисних неетичних діянь насамперед у випадках неналежної професійної підготовки адвоката щодо діяльності у складних та стресових ситуаціях. Для розкриття поставлених перед автором завдань, а саме задля досягнення обумовленої мети, автором були застосовані діалектичний метод пізнання правової дійсності та методи, що характерні для правової науки (зокрема, формально-догматичний та системно-структурний). У статті розкривається вплив аморальної діяльності адвоката, яка вчиняється насамперед з корисливих мотивів на незалежний правовий статус адвоката. Робиться висновок, за яким аморальна поведінка адвоката, що впливає на його незалежність та об’єктивність прийняття рішень має безпосередній зв'язок, зокрема, з фінансовим аспектом здійснення адвокатської діяльності, коли адвокат ставить свої інтересів вище інтересів його клієнта, або ж навпаки – намагається «допомогти» своєму клієнту за будь-яку ціну не гребуючи засобами, які суперечать принципу законності та моральним засадам, що підриває авторитет адвокатури та суперечить фундаментальним засадам здійснення адвокатської діяльності.