Вплив соціально-гігієнічних чинників ризику на формування розладів репродуктивного здоров’я в чоловіків

Abstract

Актуальність дослідження зростає у зв’язку із складною медико-демографічною ситуацією в Україні, подолання якої в період відбудови вимагатиме збереження та зміцнення репродуктивного здоров’я. Метою дослідження стало вивчення впливу основних соціально-гігієнічних чинників ризику на формування розладів репродуктивного здоров’я у чоловіків. Матеріали та методи. Для вивчення соціально-гігієнічних чинників, які впливають на репродуктивного здоров’я у чоловіків, було застосовано факторний аналіз. Дослідження включало вивчення впливу факторів: освіти; стажу роботи; способу життя; рухової активності; шкідливих умов оточуючого середовища; професійно шкідливих умов праці. Статистична обробка отриманих результатів відбувалася із використанням статистичних пакетів програм Statistica 8.0 та Microsoft Excel. Вірогідність різниці між основною та контрольною групами визначалася за критерієм χ². Для оцінки впливу кожного окремого чинника визначались показники відношення шансів (OR – Odds ratio) та їх довірчі інтервали (CI – Confidence Interval). Додатково застосовували критерій V Крамера та коефіцієнт Пірсона. Обсяг запропонованого на наступному етапі медичного обстеження включав лабораторні дослідження та консультацію лікаря загальної практики/уролога/андролога. Результати. Проведені підрахунки продемонстрували високий освітній рівень чоловіків, які виявили бажання долучитися до проведення медико-соціологічного дослідження, половина з яких мали вищу освіту (56,30 ± 1,74 %). Встановлено, що ризик розвитку розладів чоловічого репродуктивного здоров’я доведено збільшується за наявності умов праці, ускладнених повсякденною вібрацією (OR = 2,0; р < 0,0001), переохолодженням (OR = 2,03; р < 0,0001), контактом з радіацією (наявність періоду проживання/роботи на радіаційно забруднених територіях, радіаційних об’єктах) (OR = 2,09; р < 0,0001), вимушеним положенням тіла (OR = 2,19; р < 0,0001). Зростає ризик виникнення розладів репродуктивного здоров’я у чоловіків, які палять з дитинства (OR = 2,64; р < 0,0001), щодня (OR = 1,95; р = 0,0208) та щомісяця (OR = 1,72; р = 0,0110) вживають алкоголь, особливо коли прийом алкоголю у чоловіка асоціюється із відчуттям посилення статевої функції (OR = 2,09; р = 0,001). Високий ризик виникнення розладів репродуктивного здоров’я зберігається у чоловіків із низькою руховою активністю, в тому числі із відсутністю занять у спортивних секціях (OR = 2,01; р = 0,0001), та занять фізичними вправами (гімнастика) в домашніх умовах (OR = 2,01; р = 0,0001), які більше 8 годин на добу проводять з гаджетами (телефон, комп’ютер, тощо) (OR = 2,83; р < 0,0001) та високо цінять он-лайн спілкування за шкалою своїх життєвих цінностей (OR = 2,02; р = 0,001). Переважання «сидячого способу життя» на роботі або під час щоденної зайнятості також негативно відображається на репродуктивній функції чоловіків (OR = 2,21; р < 0,001). Висновки. Встановлено негативний вплив шкідливих умов праці, шкідливих звичок та індивідуальних особливостей способу життя на формування розладів репродуктивного здоров’я, знання про силу впливу яких дозволять медикам формувати групи ризику, проводити роботу з нівелювання керованих факторів ризику, враховуючи індивідуальні особливості кожного чоловіка.

The relevance of the study is growing due to the difficult medical and demographic situation in Ukraine, the overcoming of which during the reconstruction period will require the preservation and reproductive health promotion. The aim of the study was to study the main socio-hygienic risk factors influence on the formation of men reproductive health disorders. Materials and methods. Factor analysis was applied to study the socio-hygienic factors that influence in men reproductive health. The study involved studying the impact of factors: education; seniority; lifestyle; motor activity; harmful environment conditions; professionally harmful working conditions. Statistical processing of the results was performed using statistical packages of Statistica 8.0 and Microsoft Excel. The probability of the difference between the main and control groups was determined by the test of γ ². To assess the impact of each individual factor, the indicators of the odds ratio (OR – Odds ratio) and their confidence intervals (CI – Confidence Interval) were determined. Additionally, Cramer’s criterion V and Pearson’s coefficient were used. The scope of the medical examination proposed in the next stage included laboratory tests and consultation by a general practitioner/urologist/andrologist. The results. The conducted calculations demonstrated the high educational level of men who expressed a desire to join the medical and sociological research, half of whom had higher education (56.30 ± 1.74 %). It has been found that the risk of developing male reproductive health disorders is proven to increase in the presence of working conditions complicated by everyday vibration (OR = 2.0; p < 0.0001), hypothermia (OR = 2.03; p < 0.0001), contact with radiation (presence of period of residence/work in radiation contaminated areas, radiation facilities) (OR = 2.09; p < 0.0001), forced body position (OR = 2.19; p < 0.0001). Increased risk of reproductive health disorders in men who smoke since childhood (OR = 2.64; p < 0.0001), daily (OR = 1.95; p = 0.0208) and monthly (OR = 1.72; p = 0.0110) drink alcohol, especially when taking alcohol in a man is associated with a feeling of increased sexual function (OR = 2.09; p = 0.001). High risk of reproductive health disorders persists in men with low motor activity, including those with no sports section activities (OR = 2.01; p = 0.0001), and exercise (gymnastics) at home (OR = 2.01; p = 0.0001), which are spent more than 8 hours a day with gadgets (phone, computer, etc.) (OR = 2.83; p < 0.0001) and highly appreciate online communication on the scale of their life values (OR = 2.02; p = 0.001). The prevalence of " a low-mobility image of life” at work or during daily employment also reflects negatively on male reproductive function (OR = 2.21; p < 0.001). Conclusions. The negative impact of harmful working conditions, bad habits and individual lifestyle characteristics on the formation of reproductive health disorders has been established, knowledge of influence the strength, will allow doctors to form risk groups, work on leveling manageable risk factors, taking into account the individual characteristics of each man.