Стійкість територіальних громад в Україні

Abstract

Стаття присвячена аналізу стійкості територіальних громад України в умовах військової агресії, економічної нестабільності та соціальних змін. Автори зазначають, що термін «стійкість» використовується у різних сферах життя, а тому акцентують свою увагу на відсутність єдиного його розуміння, що підтверджується науковою спільнотою та аналізом юридичної літератури. Однак автори дійшли висновку, що авторитетне визначення «стійкості» міститься в аналітичній доповіді ООН під яким розуміють «здатність системи, громади або суспільства, що зазнають впливу небезпеки, протистояти, поглинати, пристосовуватися та відновлюватися від наслідків небезпеки своєчасно та ефективно, включаючи збереження та відновлення своїх основних базових структур та функцій». У статті проаналізовано законодавче регулювання «стійкості» в контексті національної безпеки, але зауважується, що досягнення національної стійкості неможливе без розвитку стійкості територіальних громад України. Автори акцентують увагу на багатовимірному характері стійкості, що охоплює економічну, фінансову, соціальну, інституційну та кадрову стійкості. Зазначається про посилення зовнішніх та внутрішніх викликів, які підривають стійкість громад, а тому необхідна побудова комплексної системи управління ризиками на основі превентивних та реактивних механізмів. Проте превентивні механізми не знаходять свого швидкого розвитку через фрагментарний підхід до управління ризиками. Автори наголошують на розробленні Концепції забезпечення стійкості територіальних громад, яка стане стратегічною основою для формування стійких, самодостатніх та адаптивних громад. Така Концепція повинна базуватися на моделі стійкості громади: ідентифікація ризиків, запобігання, готовність, попередження, реагування, відновлення та навчання, результатом чого буде стійкість громади або її дезадаптація. Окрім цього автори наводять приклади стійкості територіальних громад України при повномасштабному вторгненні та наголошують, що ефективна комунікація між бізнесом, місцевою владою та жителями громади, а також розвиток кожного з компонентів стійкості територіальних громад можуть не лише зберігати функціонування, а й демонструвати стійкість до будь-яких загроз та викликів. The article analyzes the resilience of territorial communities in Ukraine in the context of military aggression, economic instability and social change. The authors note that the term “resilience” is used in various spheres of human life, and therefore focus on the lack of a single understanding of it, which is confirmed by the scientific community and the analysis of legal literature. However, the authors come to the conclusion that the authoritative definition of “resilience” is contained in the UN analytical report, which is understood as “the ability of a system, community or society exposed to a hazard to withstand, absorb, adapt and recover from the effects of a hazard in a timely and effective manner, including the preservation and restoration of its basic core structures and functions”. The article analyzes the legislative regulation of “resilience” in the context of national security, but notes that achieving national resilience is impossible without developing the resilience of Ukraine’s territorial communities. The authors emphasize the multidimensional nature of resilience, which includes economic, financial, social, institutional and human resource resilience. The authors note the growing external and internal challenges that undermine community resilience, and therefore it is necessary to build a comprehensive risk management system based on preventive and reactive mechanisms. However, preventive mechanisms are not developing rapidly due to a fragmented approach to risk management. The authors emphasize the development of a Concept for ensuring the resilience of territorial communities, which will become a strategic basis for the formation of sustainable, self-sufficient and adaptive local communities. Such a Concept should be based on the community resilience model: risk identification, prevention, preparedness, warning, response, recovery and learning, resulting in community resilience or maladaptation. In addition, the authors provide examples of the resilience of Ukrainian territorial communities in the face of a full-scale invasion and emphasize that effective communication between business, local authorities and community residents, as well as the development of each of the components of community resilience, can not only maintain functioning but also demonstrate resilience to any threats and challenges.