Адміністративно-правові інструменти проидії корупції у сфері публічного управління

Abstract

орупція є одним із найнебезпечніших явищ сучасного держав-ного управління, що створює системну загрозу національній безпеці, порушує принципи верховенства права та підриває ефективність функціонування органів влади. Вона спотворює механізми реалізації державної політики, знижує довіру громадян до державних інституцій, гальмує соціально-економічний розвиток і негативно впливає на міжнародний імідж держави. Особливо гостро проблема корупції постає у сфері публічного управління, де зосереджені основні владні повноваження, ресурси та процеси прийняття управлінських рішень.В умовах сучасних викликів, пов’язаних із воєнним станом, відновленням державних інституцій і необхідністю забезпечення ефективного використання фінансової допомоги міжнародних партнерів, питання доброчесності та прозорості управлінських процесів набуває виняткового значення. Здатність публічної влади діяти відкрито, підзвітно та в межах закону стає ключовим чинником довіри до держави з боку суспільства та міжнародної спільноти. Саме тому протидія корупції повинна розглядатися не лише як елемент кримінально-правової політики, а як цілісна система превентивних і контрольних заходів, що охоплює всі рівні державного управління.Сучасна антикорупційна політика України характеризується поступовим переходом від декларативних засад до інституційного впровадження конкретних механізмів запобігання корупції. Важливу роль у цьому процесі відіграє формування комплексної системи адміністративно-правових інструментів, що регулюють діяльність органів влади, забезпечують прозорість ухвалення рішень, підзвітність посадових осіб і дотримання етичних стандартів публічної служби. Йдеться, передусім, про механізми антикорупційної експертизи нормативно-правових актів, декларування доходів і майна, врегулювання конфлікту інтересів, контроль за фінансовими потоками, моніторинг способу життя посадовців, а також впровадження інституту антикорупційного комплаєнсу у державних органах і державних підприємствах.Окрім нормативного забезпечення, важливим аспектом є формування антикорупційної культури серед публічних службовців, підвищення рівня правової свідомості громадян та створення дієвих механізмів громадського контролю. Без системного поєднання правових, організаційних і освітніх заходів жодна антикорупційна стратегія не може бути ефективною. Адміністративно-правові засоби при цьому відіграють провідну роль, оскільки саме вони ство-рюють правову рамку функціонування суб’єктів публічного управління, визначають порядок їхньої діяльності, відповідальність за порушення антикоруп-ційного законодавства та забезпечують дотримання принципів доброчесності.

Corruption is one of the most dangerous phenomenaof modern public governance, creating a systemic threat to national security, violating the principles of the rule of law, and undermining the effectiveness of public authorities. It distorts the mechanisms of state policy implementation, reduces citizens’ trust in state institutions, hinders socio-economic development, and negatively affects the country’s internationalimage. The problem of corruption is particularly acute in the sphere of public administration, where key powers, resources, and decision-making processes are concentrated.In the context of current challenges related to martial law, the restoration of state institutions, and the need to ensure the effective use of international financial assistance, the issues of integrity and transparency in administrative processes acquire exceptional importance. The ability of public authorities to act openly, accountably, and within the limits of the law becomes a crucial factor in maintaining public and international confidence in the state. Therefore, counteracting corruption should be viewed not only as an element of criminal law policy but also as a comprehensive system of preventive and control measures that encompass all levels of state governance.Modern anti-corruption policy in Ukraine is characterized by a gradual transition from declarative principles to the institutional implementation of concrete mechanisms for preventing corruption. An important role in this process is played by the development of a complex system of administrative and legal instruments that regulate the activities of public authorities, ensure transparency in decision-making, promote the accountability of officials, and uphold ethical standards of public service. These include mechanisms such as anti-corruption review of regulatory acts, declaration of income and assets, management of conflicts of interest, financial oversight, monitoring of officials’ lifestyles, and the introduction of anti-corruption compliance in state bodies and state-owned enterprises.In addition to regulatory measures, a crucial aspect of the anti-corruption system is the formation of an integrity-oriented culture among public servants, the enhancement of citizens’ legal awareness, and the establishment of effective mechanisms for public control. Without a systemic combination of legal, organizational, and educational measures, no anti-corruption strategy can be truly effective. Administrative and legal instruments play a leading role in this process, as they define the legal framework for the functioning of public administration entities, determine the procedures of their activity, outline responsibility for violations of anti-corruption legislation, and ensure adherence to the principles of integrity.