Міжнародна інформація та штучний інтелект у правозастосувальній діяльності держави

Abstract

У статті здійснюється комплексне дослідження ролі міжнародної інформації у сфері правозастосування з акцентом на сучасні тенденції впровадження технологій штучного інтелекту державними органами. В умовах глобалізації та зростання обсягу транснаціональних інформаційних потоків особливого значення набуває швидкий та ефективний обмін даними між правоохоронними структурами різних країн. Штучний інтелект виступає інструментом, здатним автоматизувати аналіз великих обсягів даних, забезпечити своєчасне виявлення загроз та підвищити результативність діяльності органів правопорядку. У статті визначено, що інтеграція штучного інтелекту у міжнародну правоохоронну взаємодію охоплює сфери обміну оперативними повідомленнями, виявлення та попередження транснаціональних злочинів, а також проведення аналітичної обробки інформації з відкритих і закритих джерел. Особлива увага приділяється правовим та етичним аспектам застосування інтелектуальних систем у правозастосуванні. Автор аналізує міжнародно-правові акти, що регулюють використан-ня штучного інтелекту, та стандарти, ухвалені міжнародними організаціями, включаючи ООН, Раду Європи, ЄС, Інтерпол та Європол. Хотілося би визначено ключові ризики, пов’язані з автоматизованим прийняттям рішень, серед яких — можливе порушення прав людини, використання алгоритмів, що можуть містити упередження чи призводити до дискримінації. У статті розглянуто питання дотримання принципів законності, пропорційності та підзвітності при впровадженні інноваційних технологій у сфері безпеки.Ефективне використання міжнародної інформації із застосуванням штучного інтелекту потребує розробки чітких нормативно-правових рамок, які враховували б баланс між безпековими потребами та захистом прав і свобод людини. Шляхи удосконалення міжнародної координації у цій сфері, включаючи створення єдиних стандартів для алгоритмів обробки даних, впровадження механізмів незалежного аудиту та забезпечення прозорості роботи автоматизованих систем. Рекомендації спрямовані на підвищення рівня довіри громадськості до державних структур, які впроваджують штучний інтелект у правозастосування, та на формування правового середовища, здатного ефективно реагувати на виклики цифрової епохи. The article presents a comprehensive study of the role of international information in the field of law enforcement, with an emphasis on current trends in the implementation of artificial intelligence technologies by state authorities. In the context of globalization and the increasing volume of transnational information flows, the rapid and effective exchange of data between law enforcement bodies of different countries becomes particularly important. Artificial intelligence serves as a tool capable of automating the analysis of large datasets, ensuring timely threat detection, and enhancing the efficiency of law enforcement activities. The article establishes that the integration of artificial intelligence into international law enforcement cooperation encompasses the exchange of operational messages, detection and prevention of transnational crimes, as well as the analytical processing of information from both open and closed sources.Special attention is devoted to the legal and ethical aspects of applying intelligent systems in law enforcement. The author analyzes international legal instruments regulating the use of artificial intelligence and the standards adopted by international organizations, including the United Nations, the Council of Europe, the European Union, Interpol, and Europol. The study identifies key risks associated with automated decision-making, among them potential violations of human rights and the use of algorithms that may contain biases or lead to discrimination. The article also addresses the principles of legality, proportionality, and accountability in the deployment of innovative technologies in the security domain.The effective use of international information with the application of artificial intelligence requires the development of clear legal frameworks that balance security needs with the protection of human rights and freedoms. The paper outlines ways to improve international coordination in this area, including the creation of unified standards for data processing algorithms, the introduction of independent audit mechanisms, and the provision of transparency in the operation of automated systems. The recommendations aim to increase public trust in state institutions that employ artificial intelligence in law enforcement and to promote the formation of a legal environment capable of effectively responding to the challenges of the digital era.