Поняття та структура екологічного обов’язку

Abstract

У статті розкривається зміст категорії «екологічний обов’язок» та її значення для правового регулювання екологічних правовідносин. Автор пропонує визначення екологічного обов’язку як міри належної поведінки, реалізація якої може здійснюватися шляхом вчинення певних активних дій або шляхом утримання від вчинення певних дій, а також за змішаною моделлю, яка застосовується, коли для реа лізації одного обов’язку варто водночас дотримуватися і активної, і пасивної поведінки. Відзначається, що через екологічний обов’язок задовольняється інтерес повноважної особи щодо будь-якого суб’єктивного екологічного права. В екологічному праві обов’язок установ люється як в інтересах повноважної особи, так і в екологічних інтересах суспільства загалом. The article reveals the content of category of «environmental obligation» and its role in the regulation of environmental relations. The au thor offers a definition of a legal obligation as a measure of good behavior, the implementation of which can be done by taking certain action or by refraining from taking certain actions and the mixed model, which is used in cases where the duty to implement one should simultaneously respected and active and passive behavior. It is noted that because of the environmental obligation is met interested person on any subjective environmental law. In environmental law established a duty for the benefit and environmental interests in society.