Чому халат білий?

Abstract

Білий халат – це невід’ємна частина професійного костюма представників найгуманнішої професії – лікаря. Але хто і коли запро-понував саме білий халат, шапочку, а пізніше, й інші види медичного костюма? В пошуках відповіді на це питання ми переконалися, що не так вже і легко знайти повну інформацію про історію лікарського костюма. Відомості скупі та суперечливі.Слово «білий» відоме з дуже давніх часів, воно запозичене із старослов’янського від слова «бълъ, бълый», яке походить від загально слов’янського «belъ» і далі від індоєвропейського «bhel» – «білий». Щоб зрозуміти, чому медичний одяг існує саме у тому вигляді, яким ми його знаємо, потрібно розуміти еволюцію медичного одягу та причини його видозмін.Римські лікарі під час спалаху епідемії одягали на себе довгі сукні. Обличчя їх було закрите, щоб вони не вдихали зарази. На ніс був одягнений довгий дзьоб, наповнений запашними речовинами. У руках, одягнених у рукавички, вони тримали довгу палицю, якою вказували, чим хворий повинен користуватися і що приймати. Цим вони захищали себе від зарази і могли, не наражати своє життя на небезпеку, під час надання допомоги.Схожий костюм носили лікарі Європи під час епідемій чуми, але з деякими доповненнями. Пташиного виду одяг зі шкіри покри-вав лікаря з голови до п'ят; вважали, що таке вбрання здатне захистити від інфекції. У великий дзьоб клали запашні трави для філь-трації зарази, що передається повітрям; у палиці був ладан, який, як думали, може захистити від нечистої сили. У середньовічній Європі існувала сувора професійна та соціально-правова градація між лікарями, які отримували медичну освіту в університетах і займалися лише лікуванням внутрішніх хвороб, та хірургами, які наукової освіти не мали, лікарями не вважалися і в клас лікарів не допускалися. Перші були вбрані в дорогі мантії, прикрашені коштовним камінням. І все ж у Середні віки одяг лікаря чи аптекаря нічим особливо не відрізнявся від одягу вченого, богослова чи простого, але заможного городянина. Головним при її виборі було прагнення підкреслити свою значущість та заможність. Поступово на зміну вражаючих мантій і коштовностей як неодмінних атри-бутів ученого-лікаря прийшов звичайний сюртук. Погляди на професійний одяг для лікарів у XIX столітті зазнали суттєвих змін. Пишні мантії та заляпані кров'ю сюртуки змінив одяг, що виконує принципово інші функції. Головними критеріями її придатності стали гігієнічність та зручність. У другій половині ХІХ століття докторський халат увійшов у повсякденну практику лікарів. Вперше у світі для лікарів та середнього медичного персоналу білий докторський халат запропонував Карл Андрійович Раухфус – лікар-педіатр. 1886 року в госпіталі Джона Хопкінса (США) військовий лікар Бладгут ввів гумові рукавички для захисту рук хірурга від інфекції. Сучасний операційний костюм (вільного крою сорочка та штани) синього, зеленого та світло-коричневого кольору з'явився на початку 80-х років ХХ століття у клініці Вишневського у Москві. A white coat is an integral part of the professional costume of representatives of the most humane profession – a doctor. But who and when exactly proposed a white coat, cap, and later other types of medical suit? In search of an answer to this question, we were convinced that it is not so easy to find complete information about the history of the medical suit. Information is sparse and contradictory.The word "white" has been known since ancient times, it is borrowed from Old Slavic from the word "бъъ, бълый", which comes from the general Slavic "belъ" and further from the Indo-European "bhel" – "white".To understand why medical clothing exists as we know it, it is necessary to understand the evolution of medical clothing and the reasons for its changes. Roman doctors wore long dresses during the outbreak of the epidemic. Their faces were covered so that they would not inhale the contagion. A long beak filled with fragrant substances was worn on the nose. In their gloved hands, they held a long stick with which they indicated what the patient should use and what to take. With this, they protected themselves from infection and could, without putting their lives in danger, during the provision of assistance.A similar costume was worn by European doctors during plague epidemics, but with some additions. Bird-like clothes made of skin covered the doctor from head to toe; believed that such clothing could protect against infection. Fragrant herbs were placed in the large beak to filter airborne contagion; the stick contained frankincense, which was thought to ward off evil spirits. In medieval Europe, there was a strict professional and socio-legal gradation between doctors who received medical education at universities and were only involved in the treatment of internal diseases, and surgeons who did not have a scientific education, were not considered doctors and were not admitted to the class of doctors. The first were dressed in expensive robes, decorated with precious stones. And yet, in the Middle Ages, the clothes of a doctor or apothecary were not particularly different from the clothes of a scientist, a theologian or a simple but wealthy citizen. The main thing in her choice was the desire to emphasize her importance and wealth. Gradually, impressive robes and jewels as indispensable attributes of a scientist-physician were replaced by an ordinary frock coat. Views on professional clothing for doctors in the 19th century underwent significant changes. Lush mantles and blood-stained frocks were replaced by clothing that performed fundamentally different functions. The main criteria for its suitability were hygiene and convenience. In the second half of the 19th century, the doctor's gown entered the daily practice of doctors. For the first time in the world, a white doctor's coat was proposed for doctors and medical personnel by Karl Andriyovych Rauchfus, a pediatrician. In 1886, at the Johns Hopkins Hospital (USA), military doctor Bloodgut introduced rubber gloves to protect the surgeon's hands from infection. A modern surgical suit (a loose-fitting shirt and trousers) in blue, green and light brown colors appeared in the early 80s of the 20th century at the Vishnevsky clinic in Moscow.