Онтологічний зміст темпорально-просторових складових частин державного примусу

Abstract

У статті, в межах об’єктивності часу та простору, розкривається онтологічний зміст темпорально-просторових складових частин державного примусу. Власне кажучи, продемонструвавши філософсько-правове осмислення онтологічної сутності державного примусу, розкривши його буттєву суть, зміст, характер і форми, ми спробували з’ясувати, які ж особливості властиві темпорально-просторовому осмисленню примусу. З’ясовано, що основною темпорально-часовою детермінантою державного примусу є його межі. Відповідно до на ціонального законодавства заходи державного примусу застосовуються до людини чітко визначеними в законі суб’єктами і, здебільшого, на території, що належить до їх юрисдикції. The article, within the limits of the objectivity of time and space, reveals the ontological meaning of the temporal-spatial components of state coercion. As a matter of fact, having demonstrated the philosophical and legal understanding of the ontological essence of state coercion, re vealing its existential essence, content, character and forms, an attempt was made to find out what features are characteristic of temporal-spatial comprehension of coercion. It has been established that the main temporal and temporal determinant of state coercion is its limits. In accordance with national legislation, measures of state coercion are applied to a person by subjects clearly defined by law, and mainly in the territory under their jurisdiction.