Корейська традиційна стрільба з лука: історія і сучасний стан

Abstract

Актуальність полягає у систематизації знань про корейську традиційну стрільбу з лука як форми рухової активності, оскільки інформації в українському сегменті в мережі інтернет обмаль з цього напрямку. Мета роботи – подати цілісний аналіз особливостей становлення й розвитку корейської традиційної (національної) стрільби з лука. Запропоновано періодизацію виникнення та розвитку корейської традиційної стрільби з лука. Встановлено, що корейці широко використовують традиційну стрільбу з лука у всіх сферах життєдіяльності: як рухову активність, спорт, релігійні та церемоніальні обряди, спосіб розваги тощо. Підкреслено, що використання лука та стріл набуло традиційності. Виявлено, що корейську традиційну стрільбу з лука визнано нематеріальною культурною спадщиною корейців. Встановлено, що тепер традиційну корейську стрільбу з лука широко використовують як засіб рухової активності та спорту для фізичного розвитку населення й збереження культурної спадщини народу. Зокрема, заняття проводять у закладах загальної і позашкільної освіти, традиційних залах саджонг тощо У статті описано основні типи корейських луків та стріл. Встановлено, що найпопулярнішим луком у корейській традиційній стрільбі є ґакун (роговий лук) – унікальний С подібний лук, який з ненатягнутою тятивою своїми кінцями вигнутий в іншу сторону. Для виготовлення традиційних корейських луків та стріл використовують природні матеріали (дерево, бамбук, сухожилля та роги тварин), проте сьогодні можуть використовувати й синтетичні матеріали. Охарактеризовано ті види стрільби, які практикують і тепер. Установлено, що корейську стрільбу з лука поділяють на верхову й пішу. Своєю чергою верхову поділяють за типом мішеней на два блоки: із статичною та динамічною (рухомою мішенню). В роботі описано види змагань корейської традиційній стрільби із лука. Так, із статичної мішенню відбуваються змагання з одиночного пострілу (single shot), подвійної стрільби (double shot) та серії пострілів, а з динамічною – дві варіації моґу (mogu).