Варіанти аутодермопластики раневих дефектів вільним шкірним клаптем у хворих з ускладненим синдромом діабетичної стопи

Abstract

Вступ. На сьогоднішній день хірургічне лікування ускладнених форм синдрому діабетичної стопи спрямоване на виконання радикальних хірургічних обробок та “малих” ампутацій стопи, спрямованих на збереження нижньої кінцівки та її опорної функції. Після виконання таких оперативних втручань часто виникають великі ранові дефекти, які вимагають пластичного закриття. Найбільш раціональним методом закриття ран у цієї категорії пацієнтів можна визнати аутодермопластику вільними шкірними клаптями. Однак, відомі на сьогодні методи підготовки ран до аутодермопластики, та терміни її проведення залишаються недостатньо вивченими, що вимагає проведення подальших досліджень у цьому напрямку. Мета дослідження. Покращити результати лікування ран після хірургічного лікування хворих з ускладненими формами синдрому діабетичної стопи шляхом удосконалення методик аутодермопластики ранових дефектів за допомогою вільних шкірних клаптів. Матеріали та методи. В основі дослідження лежать результати стаціонарного лікування 147 хворих на ускладнені форми синдрому діабетичної стопи протягом 2020–2025 років, яким у процесі лікування проводилася аутодермопластика ран стопи вільними шкірними клаптями. Центральну гемодинаміку нижніх кінцівок вивчали за допомогою ультразвукового доплерівського дослідження, мікрогемодинаміку – за допомогою лазерної доплерівської флоуметрії. Кількісний та якісний склад мікрофлори ран на етапах лікування вивчали з використанням стандартних методик, які доповнювали мікроскопією мазків-відбитків із рани, пофарбованих за Грамом. Матеріал для морфологічного дослідження отримували шляхом інцезійної біопсії та забарвлення гістологічних препаратів гематоксиліном та еозином з подальшим вивченням препаратів шляхом світлооптичної мікроскопії. У післяопераційному періоді з метою підготовки ран до проведення аутодермопластики використовували вакуумну терапію, яку проводили за допомогою апарату фірми GENADYNE XLR8 Plus (США). Результати досліджень та їх обговорення. Аутодермопластика ран вільним шкірним клаптем, є простим і досить ефективним методом закриття ранових дефектів у хворих із синдромом діабетичної стопи. Проводити її необхідно диференційовано, використовуючи різні методики залежно від клінічної ситуації. Найбільш ефективною методикою проведення є аутодермопластика з допомогою рельєфного клаптя. Висновки. Проведення аутодермопластики ран дозволяє скоротити терміни стаціонарного лікування пацієнтів, досягти якнайшвидшого загоєння ран та відновити опорну функцію кінцівки, що має не тільки медичне, але й соціальне значення.

Introduction. Today, surgical treatment of complicated forms of diabetic foot syndrome is aimed at performing radical surgical procedures and "small" amputations of the foot, aimed at preserving the lower limb and its supporting function. After performing such surgical interventions, large wound defects often occur that require plastic closure. Autodermoplasty with free skin flaps can be considered the most rational method of closing wounds in this category of patients. However, the currently known methods of preparing wounds for autodermoplasty and the timing of its implementation remain insufficiently studied, which requires further research in this direction. Objective. To improve the results of wound treatment after surgical treatment of patients with complicated forms of diabetic foot syndrome by improving the methods of autodermoplasty of wound defects using free skin flaps. Materials and methods. The study is based on the results of treatment of 147 patients in hospital with complicated forms of diabetic foot syndrome during 2020-2025, who underwent autodermoplasty of foot wounds with free skin flaps during the treatment process. Central hemodynamics of the lower extremities were studied using ultrasound Doppler examination, and microhemodynamics were studied using laser Doppler flowmetry. The quantitative and qualitative composition of wound microflora at the stages of treatment was studied using standard methods, which were supplemented by microscopy of smears-prints from the wound, stained by Gram. Material for morphological research was obtained by incisional biopsy and staining of histological preparations with hematoxylin and eosin, followed by examination of the preparations by light microscopy. In the postoperative period, vacuum therapy was used to prepare the wounds for autodermoplasty, which was performed using a GENADYNE XLR8 Plus device (USA). Results and Discussion: Autodermoplasty of wounds with a free skin flap is a simple and quite effective method of closing wound defects in patients with diabetic foot syndrome. It should be performed in a differentiated manner, using different methods depending on the clinical situation. The most effective method of performing it is autodermoplasty using a relief flap. Conclusions. Performing wound autodermoplasty allows to reduce the duration of treatment of patients in hospital, to achieve the fastest healing of wounds and restore the supporting function of the limb, which has not only medical but also social significance.