The ostrich effect and the «strategic» deformation of the political landscape of European democracies

Abstract

The article examines the phenomenon of cognitive avoidance of danger in the political thinking of European democracies in the context of the Russian-Ukrainian war, defined as the «ostrich effect». Based on Michael Lamport Commons’s Model of Hierarchical Complexity (MHC), this effect is interpreted as the functioning of political systems at lower levels of cognitive integration, where reactive behavior prevails over strategic reasoning. A comparative analysis of European Union member states was conducted using the criterion of cognitive complexity in decision-making, distinguishing between states of high integration (the Baltic countries, Poland, the Czech Republic), low integration (Germany, France, Italy), and negative adaptation (Hungary, Slovakia). Historical parallels with the appeasement policy of the 1930s reveal the recurrence of denial mechanisms within democratic systems. The study argues that overcoming cognitive inertia requires raising the cognitive complexity of political thinking – through strategic communication, education, media literacy, and leadership capable of guiding societies toward an informed perception of threats. The scientific novelty lies in integrating cognitive psychology with political analysis of European security and adapting the MHC framework to the study of collective behavior in democratic systems.

У статті досліджено феномен когнітивного уникання небезпеки в політичному світогляді європейських демократій у контексті російсько-української війни, визначений як «ефект страуса». На основі Моделі ієрархічної складності М.Л. Коммонса (Model of Hierarchical Complexity, MHC) інтерпретовано цей ефект як прояв функціонування політичних систем на нижчих рівнях когнітивної інтеграції, де реактивна поведінка переважає над стратегічним мисленням. Здійснено порівняльний аналіз окремих держав Європейського Союзу за критерієм когнітивної складності політичних рішень: виокремлено держави високої інтеграції (Балтійські країни, Польща, Чехія), низької інтеграції (Німеччина, Франція, Італія) та негативної адаптації (Угорщина, Словаччина). Проведено історичні паралелі з політикою умиротворення міжвоєнної доби показують повторюваність механізмів заперечення загроз у демократичних системах. Визначено, що подолання когнітивної інерції можливе лише через підвищення пізнавальної складності політичного мислення – розвиток стратегічної комунікації, освіти, медіаграмотності та лідерства, здатного вести суспільство до усвідомленого сприйняття ризиків. Наукова новизна полягає у поєднанні когнітивно-психологічного підходу на основі теорії Моделі ієрархічної складності М. Л. Коммонса з політичним аналізом європейської безпеки та адаптації цієї Моделі до дослідження колективної поведінки демократичних систем.