Становлення інституту накладення арешту на майно в кримінальному процесі

Abstract

Стаття присвячена дослідженню становлення інституту накладення арешту на майно в кримінальному процесі. Автор критично ставиться до твердження про те, що розглядуваний інститут вперше з’явився в Статуті кримінального судочинства 1864 р. і висловлює думку про його зародження та поступове вдосконалення в розширеній редакції «Руської правди», Судебнику 1497 р. Івана ІІІ та 1550 р. Івана ІV Грозного, Судебнику Казимира ІV 1468 р. і Соборному уложенні 1649 р. Ретельно аналізуючи Статут кримінального судочинства 1864 р., автор виокремлює основні риси інституту накладення арешту на майно, який у ньому був закріплений вже більш детально. У роботі також в історичному аспекті розглянуті питання щодо вжитої законодавцем термінології; ініціювання накладення арешту на май но, суб’єктів ухвалення рішення про накладення арешту на майно; суб’єктів, на майно яких міг бути накладений арешт; мети накладення арешту, інші проблемні питання, що виникали під час застосування норм кримінального процесуального права. The article deals with the study of the establishment of the institute of asset seizure of property in criminal proceedings. The author criti cally treated the statement that the institution under consideration appeared for the first time in the Charter Criminal Proceedings of 1864 and expresses an opinion of its origin and gradual improvement in the enlarged version of the “Russkaya Pravda”, the Code of Law of 1497 by Ivan III and 1550 by Ivan IV the Terrible, the Casimir’s Code of 1468 and Sobornoye Ulozheniye 1649. Carefully analyzing the Charter of Criminal Proceedings of 1864, the author identifies the main features of the institution of seizure of property, which was fixed detailed in the statute. The question of the terminology which is used in the article is also analyzed in historical aspect by the author. Also the author investigates the question of initiation of seizure of property, parties of making a decision of seizure of property are; parties whose property could be seized; the purposes of seizure, and other problematic issues which arose in the application of the rules of criminal procedural law.