Інформаційний суверенітет як передумова міжнародної співпраці України в інформаційній сфері: питання захисту в умовах збройної агресії

Abstract

Статтю присвячено дослідженню передумов та меж інформаційного суверенітету в інформаційній сфері як складової суверенітету держави в цілому. Зокрема, з урахуванням щільної інтеграції України в міжнародну спільноту обґрунтовано потребу й можливість реалізації окремих напрямів державної політики в міжнародному інформаційному просторі у співпраці з іншими суб’єктами інформаційних відносин. Проаналізовано окремі положення міжнародного права, спираючись на які, держави, з одного боку, мають право на реалізацію своїх інтересів в інформаційному просторі, отримуючи допомогу з боку інших держав, а з другого боку, - мають відповідні зобов’язання в контексті надання зустрічної допомоги іншим суб’єктам. Розглянуто наукове розуміння інформаційного суверенітету держави та його складових – внутрішньої та зовнішньої. Інформаційний суверенітет визначено як передумову міжнародної співпраці України в інформаційній сфері та обґрунтовано необхідність захисту як внутрішньої, так і зовнішньої його складової від інформаційної агресії з боку російської федерації. Наведено приклади інформаційних спецоперацій представників держави-агресора, які було спрямовано на завдання шкоди іміджу держави в очах міжнародних партнерів, і, відповідно, обмеженню як внутрішньої, так і зовнішньої складової інформаційного суверенітету. Разом із цим очевидним є факт відсутності ефективного механізму протидії інформаційній агресії з боку як міжнародних інституцій, так і держав, як суб’єктів інформаційних відносин. Підсумовано, що справа захисту інформаційного суверенітету від агресора залишається поза увагою міжнародної спільноти. З метою захисту інформаційного суверенітету як всередині держави, так і на світовій арені має бути вжита низка заходів, починаючи від напрацювання ознак інформаційної агресії (або агресії в інформаційному просторі), закінчуючи створенням дієвого механізму протидії такій агресії та притягненням винних осіб до відповідальності на міжнародному рівні. Це дозволить виробити цивілізовані правила гри у інформаційному просторі та витіснити звідти сегмент, у якому здійснюються агресивні інформаційні акції. The article is dedicated to examining the prerequisites and boundaries of informational sovereignty in the information sphere as a component of state sovereignty in general. Taking into account Ukraine’s close integration into the international community, the necessity and feasibility of implementing certain directions of state policy in the international information space in cooperation with other subjects of information relations are substantiated.Certain provisions of international law are analyzed, based on which states, on the one hand, have the right to pursue their interests in the information space with the assistance of other states, and on the other hand, have corresponding obligations to provide reciprocal assistance to other actors. The scientific understanding of state informational sovereignty and its components – internal and external – is discussed. Informational sovereignty is defined as a prerequisite for Ukraine’s international cooperation in the information sphere, and the need to protect both its internal and external components from information aggression by the Russian Federation is justified. Examples of information operations conducted by representatives of the aggressor state are provided, which were aimed at damaging the state’s image in the eyes of international partners, thus limiting both the internal and external components of informational sovereignty. At the same time, the evident lack of an effective mechanism for countering information aggression on the part of both international institutions and states as subjects of information relations is highlighted.It is concluded that the protection of informational sovereignty from an aggressor remains largely ignored by the international community. To safeguard informational sovereignty both within the state and on the global stage, a series of measures must be taken, ranging from the development of criteria for identifying information aggression (or aggression in the information space) to the creation of effective mechanisms for counteracting such aggression and bringing perpetrators to justice at the international level. This will help establish civilized rules of conduct in the information space and eliminate the segment where aggressive information actions are carried out.