Стан стресовості у медичного персоналу онкологічної клініки
Дата
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Гельветика
Анотація
Мета роботи: вивчити особливості психоемоційного стану у середнього медичного персоналу онкологічної клініки.Матеріали та методи. Матеріалом дослідження слугували результати соціологічного опитування 338 осіб середнього медичного персоналу онкологічної клініки з використанням опитувальника Спілбергера, та дані наукової літератури. Викори-стано наступні методи: системного підходу, бібліосемантичний, соціологічний, медичної статистики.Результати.Рівень реактивної тривожності у середнього медичного персоналу клініки онкології, де проводилось опи-тування, значно перевищував 30 балів (43,64±0,44), тобто був помірно-високим. Аналогічні зміни були виявлені і при оцінці особистісної тривожності: середня кількість балів склала 42,16±0,51 і коливалася від 20 до 74 балів. Порівняння отриманих даних за статтю виявило, що реактивна тривожність у 91,84±3,91% чоловіків перевищувала 30 балів і складала 45,76±1,16 бали. У жінок, які становлять основну частку середнього медичного персоналу закладу, резуль-тат був наступним – помірний рівень реактивної тривожності спостерігався у 58,82±2,90% респондентів з середнім балом 39,49±0,62.Відмінностей в особистісній тривожність у жінок та чоловіків не виявлено. Висновки. Середній медичний персонал онкологічної клініки тривалий час перебуває у незмінній напруженості, яка пов’язана зі специфікою роботи у закладі, а це, ймовірно, зумовлює виснаження функціональних його можливостей, в даному випадку працівників середньої медичної ланки. Як реактивна, так і особистісна тривожність у них є помірною, з наближенням їх показників до високого рівня.
Purpose: To study the peculiarities of the psychoemotional state of the nursing staff of an oncology clinic.Materials and methods. The study was based on the results of a sociological survey of 338 nurses of an oncology clinic using the Spielberger questionnaire and data from the scientific literature. The following methods were used: systematic approach, bibliosemantic, sociological, medical statistics.Results. The level of reactive anxiety in the nursing staff of the oncology clinic where the survey was conducted significantly exceeded 30 points (43.64±0.44), i.e. was moderately high. Similar changes were found in the assessment of personal anxiety: the average number of points was 42.16±0.51 and ranged from 20 to 74 points. Comparison of the data obtained by gender revealed that reactive anxiety in 91.84±3.91% of men exceeded 30 points and amounted to 45.76±1.16 points. In women, who make up the bulk of the institution's nursing staff, the result was as follows: a moderate level of reactive anxiety was observed in 58.82±2.90% of respondents with an average score of 39.49±0.62.There were no differences in personal anxiety between women and men. Conclusions. The nursing staff of an oncology clinic has been in constant tension for a long time, which is associated with the specifics of work in the institution, and this probably causes the depletion of its functional capabilities, in this case, nurses. Both reactive and personal anxiety are moderate, with their indicators approaching a high level.
Опис
DOI: https://doi.org/10.32782/2077-6594/2024.1/20
Тип публікації
Text
Тип текстової публікації
Стаття
ISSN
2077-6594
Ключові слова
середній медичний персонал, опитувальник Спілбергера, реактивна тривожність, особистісна тривожність, онкологія, nurses, Spielberger's questionnaire, reactive anxiety, personal anxiety, oncology
Бібліографічний опис
Качмарська, М., Ціпора, Е., Любінець, Л., Ришковська, Н., & Шведа, Г. (2024). Стан стресовості у медичного персоналу онкологічної клініки. Україна. Здоров’я нації, (1), 116–121.