Перспективи удосконалення правового регулювання сфери доброчесності у судовій системі України

Abstract

Стаття присвячена визначенню основних аспектів удосконалення правового регулювання сфери доброчесності у судовій системі України з метою адаптації її до європейських стандартів. Умотивовано, що принцип доброчесності судді первинно сприймається як необхідний еталон, що вміщений у правовому регулюванні сфери судової системи у правовій державі, проте це юридичне поняття, слід сприймати розширено, оскільки він втілює ідеологію правової реальності сучасності. Суддя репрезентує захисну функцію держави, в сприйнятті широкомаштабності його діяльність спрямована на формування справедливості та верховенства права через здійснення судочинства. Тому такі вимоги до судді як доброчесність виступають необхідним елементом до-сягнення найвищих стандартів державотворення. Доведено, що доброчесність суддів є вагомим чинником трансформації правової стистеми України до європейських стандартів судочинства, виступаючи унікальною праксіологічною та філософсько-правовою затребуваною характеристикою представників суддівськького корпусу, що формує повагу до судової системи з боку громадськості, визначає довіру суспільства до держави загалом та репрезентує ефективність судочинства і його відповідність високим еталонам справедливості й верховенства права. Розглянувши розуміння доброчесності, практику функціонування суддів різних гілок та іноземну зразкову практику європейських держав у цій сфері запропоновано удосконалення правового регулювання для імплементації принципу доброчесності в національну практику. Доведено, що комплексного розуміння доброчесності, нормативно виведеного понятійно-категоріального апарату не існує, окрім того невизначеними та далі дискутованими є елементи доброчесності судді. Тому негайного нормативного удосконалення потребує визначена проблема. Також умотивовано, що затребуваним є нормативне встановлення та попередня узгодженість між всіма інституціями єдиних показників (критерії, індикатори) визначення доброчесності / недоброчесності суддів та кандидатів на цю посаду, котрі б відображали принципи правової визначеності, верховенства права та справедливості. The article is devoted to determining the main aspects of improving the legal regulation of the sphere of integrity in the judicial system of Ukraine in order to adapt it to European standards.It is motivated that the principle of integrity of a judge is initially perceived as a necessary standard, which is included in the legal regulation of the sphere of the judicial system in a legal state, however, this legal concept should be perceived broadly, since it embodies the ideology of the legal reality of modernity. The judge represents the protective function of the state, in the perception of the large-scale nature of his activities are aimed at the formation of justice and the rule of law through the implementation of judicial proceedings. Therefore, such requirements for a judge as integrity are a necessary element of achieving the highest standards of state-building. It is proven that the integrity of judges is a significant factor in the transformation of the legal system of Ukraine to European standards of justice, acting as a unique praxeological and philosophical-legal demanded characteristic of the representatives of the judicial corps, which forms respect for the judicial system from the public, determines the trust of society in the state as a whole and represents the effectiveness of the judiciary and its compliance with high standards of justice and the rule of law.Having considered the understanding of integrity, the practice of functioning of judges of various branches and foreign exemplary practice of European states in this area, it is proposed to improve legal regulation for the implementation of the principle of integrity in national practice. It is proven that a comprehensive understanding of integrity, a normatively derived conceptual and categorical apparatus does not exist, in addition, the elements of the integrity of a judge are uncertain and further discussed. Therefore, the identified problem requires immediate normative improvement. It is also motivated that the normative establishment and preliminary coordination between all institutions of uniform indicators (criteria, indicators) for determining the integrity / dishonesty of judges and candidates for this position, which would reflect the principles of legal certainty, the rule of law and justice, is in demand.