Роль міжнародного права прав людини у визначенні міжнародно-правового статусу екологічних мігрантів

Abstract

У статті розглянуто роль міжнародного права прав людини у визначенні міжнародно-правового статусу екологічних мігрантів. Актуальність теми обумовлена тим, що в даний час багато країн світу зіткнулися з процесами міграції населення внаслідок змін в навколишньому природному середовищі. Це явище розглядається як одне з наслідків глобалізації, представляє світовий процес і вимагає міжнародно-правового врегулювання. Об’єктом дослідження виступають міжнародно-правові відносини між суб’єктами міжнародного права, спрямовані на надання та захист міжнародно-правового статусу екологічних мігрантів. Предметом дослідження є норми міжнародного права, правові позиції, положення вітчизняних і зарубіжних доктринальних досліджень, позиції міжнародних організацій з теми дослідження. У методологічному аспекті у статті комплексно застосовувалися такі загальнонаукові методи пізнання, як метод: системного аналізу, наукового абстрагування, синтезу, узагальнення, прогностичний, порівняльний, діалектичний і системно-структурний, формально-юридичний методи. Вказано, що в умовах постійного погіршення стану навколишнього природнього середовища, що впливає на реалізацію людиною гарантованих їй прав і основних свобод, при одночасному зростанні кількості екологічних мігрантів, необхідно визнати право людини на сприятливе навколишнє природне середовище, право на переміщення з екологічних причин і закріпити їх в міжнародному договорі на універсальному рівні. Закріплення цих прав людини може стати передумовою для встановлення міжнародно-правового статусу екологічних мігрантів. Екологічні мігранти – це особи, які тимчасово або на постійній основі були вимушено переміщені або мігрували добровільно в більш безпечні та сприятливі для життя і здоров’я місцевості за межами своєї держави громадянства або колишнього звичайного місця проживання через екологічні катастрофи, несприятливі наслідки, що поступово або стрімко розвиваються в наслідок зміни стану навколишнього природнього середовища, або в результаті конфліктів за зникаючі природні ресурси, що супроводжуються масовими порушеннями прав людини. The article examines the role of international human rights law in determining the international legal status of environmental migrants. The relevance of the topic is due to the fact that many countries around the world are currently facing population migration processes as a result of changes in the environment. This phenomenon is considered one of the consequences of globalization, represents a global process, and requires international legal regulation. The object of the study is the international legal relations between subjects of international law aimed at granting and protecting the international legal status of environmental migrants. The subject of the study is the norms of international law, legal positions, provisions of domestic and foreign doctrinal studies, and the positions of international organizations on the topic of the study. In terms of methodology, the article comprehensively applies such general scientific methods of cognition as the methods of systematic analysis, scientific abstraction, synthesis, generalization, forecasting, comparative-contrastive, dialectical, and systemic-structural methods. It is noted that in the context of the constant deterioration of the natural environment, which affects the realization of human rights and fundamental freedoms guaranteed to them, with a simultaneous increase in the number of environmental migrants, it is necessary to recognize the human right to a favorable natural environment, the right to move for environmental reasons, and to enshrine them in an international treaty at the universal level. The enshrinement of these human rights may become a prerequisite for establishing the international legal status of environmental migrants. Environmental migrants are persons who have been temporarily or permanently displaced or have voluntarily migrated to areas outside their country of citizenship or former habitual residence that are safer and more conducive to life and health due to environmental disasters, adverse effects that develop gradually or rapidly as a result of changes in the state of the natural environment, or as a result of conflicts over dwindling natural resources, accompanied by massive human rights violations.