Правове забезпечення цифровізації публічного адміністрування в Європейському Союзі

Abstract

У статті здійснено детальний аналіз процесу правового забезпечення цифровізації публічного адміністрування в Європейському Союзі, зокрема етапів розвитку електронного врядування та впливу інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) на трансформацію відносин між державою та громадянами. Особлива увага приділяється історичним етапам становлення і подальшого розвитку нормативно-правової бази, що регулює цифровізацію, зокрема доповіді Бангемана 1994 року, ініціативі «e-Europe», Лісабонській стратегії, а також основним стратегічним ініціативам, зокрема «Плану дій e-Europe 2002» та «e-Europe 2005». Цифровізація розглядається як ключовий чинник, що сприяє підвищенню ефективності, прозорості та відкритості системи публічного адміністрування, а також зумовлює потребу в перегляді стратегічних орієнтирів розвитку Європейського Союзу шляхом адаптації нормативно-правової бази та інтеграції принципів сталого розвитку. В ході дослідження розглянуто процес оновлення Лісабонської стратегії у 2005 році, що визначив три ключові напрями: залучення інвестицій, зростання на основі знань і створення якісних робочих місць. Серед важливих етапів зазначено прийняття стратегії «i2010» та підписання Талліннської декларації 2017 року, які встановили основні принципи розвитку електронного уря-дування в Європейському Союзі. Особлива увага приділяється ініціативам, пов’язаним із цифровими правами та принципами, що акцентують значення інклюзивності, соціальної інтеграції та захисту основних прав громадян у процесі цифрової трансформації. Автором розглянуто сучасні базові документи, зокрема «Цифровий компас» та «Шлях до цифрового десятиліття», які окреслюють стратегічні орієнтири цифрової трансформації Європейського Союзу до 2030 року. Наголошується на важливості забезпечення цифрового суверенітету ЄС, розвитку цифрових компетенції громадян і підприємств, а також інтеграції цифрових технологій у соціально-економічний розвиток ЄС. Особливу увагу приділено зміцненню цифрового суверенітету та забезпеченню рівного доступу до цифрових послуг, що є важливою складовою створення єдиного цифрового ринку та забезпечення соціальної інтеграції в умовах цифрової трансформації. The article provides a detailed analysis of the legal framework supporting the digitalization of public administration in the European Union, particularly the stages of e-governance development and the impact of information and communication technologies (ICT) on the transformation of relations between the state and its citizens. Special attention is given to the historical stages of the formation and further development of the regulatory and legal framework governing digitalization, including the 1994 Bangemann Report, the «e-Europe» initiative, the Lisbon Strategy, and key strategic initiatives such as the «e-Europe 2002 Action Plan» and «e-Europe 2005». Digitalization is seen as a key factor in enhancing the efficiency, transparency, and openness of the public administration system, as well as necessitating the revision of the EU’s strategic development directions through the adaptation of the legal framework and integration of sustainable development principles.The study examines the 2005 update of the Lisbon Strategy, which identified three key areas: attracting investment, knowledge-based growth, and the creation of jobs. Important milestones include the adoption of the «i2010» strategy and the signing of the 2017 Tallinn Declaration, which established the core principles of e-governance development in the EU. Special attention is given to initiatives related to digital rights and principles emphasizing inclusiveness, social integration, and the protection of citizens’ fundamental rights during digital transformation.The author discusses modern foundational documents such as the «Digital Compass» and the «Path to the Digital Decade», which outline the strategic goals for the EU’s digital transformation by 2030. Emphasis is placed on ensuring EU digital sovereignty, developing digital competencies among citizens and businesses, and integrating digital technologies into the EU’s socio-economic development. Particular focus is given to strengthening digital sovereignty and ensuring equal access to digital services, which are essential components of creating a unified digital market and promoting social integration in the context of digital transformation.