Особливості застосування регламенту ЄС про іноземні субсидії до процедури публічних закупівель

Abstract

У статті досліджено механізм реалізації модуля публічних закупівель у Регламенті (ЄС) 2022/2560 про іноземні субсидії та його вплив на практику тендерних процедур. Використано змішану методологію: аналіз відповідей на цільову публічну консультацію Європейської комісії, огляд офіційних повідомлень та звітів Європейської комісії, а також синтез ключових наукових публікацій. У фокусі – тендер Мінтрансу Болгарії проведений у 2024 році на 20 електропоїздів, загальною вартістю приблизно 610 млн євро. У ньому брала участь CRRC Qingdao Sifang з аномально дешевою пропозицією, ймовірно забезпеченою держсубсидіями. Компанія повідомила Європейську комісію про участь у тендері, і 16 лютого 2024 р. Європейська комісія відкрила перше поглиблене розслідування. Попередній перегляд виявив «достатні ознаки» спотворення конкуренції через іноземну субсидію. Однак CRRC відкликала заявку ще до рішення Європейської комісії, що демонструє стримувальний ефект Регламенту (ЄС) 2022/2560. За своєю суттю, Регламент (ЄС) 2022/2560 покликаний ліквідувати «регуляторний розрив» у сфері контролю за державними субсидіями, які надаються державами, які не входять в ЄС та забезпечити рівні умови конкуренції, захист внутрішнього ринку від недобросовісної підтримки третіх країн та підвищення прозорості джерел фінансування пропозицій. Водночас виявлено три головні недоліки режиму закупівель: диспропорційно високий адміністративний тягар для учасників і замовників; конфлікти строків розгляду із національними тендерними календарями, особливо в багатоетапних процедурах; а також розмиті критерії визначення «спотворення конкуренції» й «невиправдано вигідної» пропозиції. У статті додатково підкреслюється, що Регламент (ЄС) 2022/2560 упроваджує чіткі порогові значення, які дозволяють зосереджувати контроль лише на найбільш потенційно ризикових тендерах, тим самим, знижуючи навантаження на закупівлі, що не перевищують мінімальний поріг. Механізм de minimis забезпечує «безпечну гавань» для операторів із незначними субсидіями, що запобігає невиправданому обтяженню дрібних учасників. На основі цих висновків обґрунтовано рекомендації щодо диференціації порогів, введення «safe harbors» та синхронізації строків, що сприятиме збалансованому поєднанню прозорості, оперативності та конкурентної відкритості ЄС. The article investigates the implementation mechanism of the public procurement module within Regulation (EU) 2022/2560 on foreign subsidies and its impact on tendering practices. A mixed methodology has been employed, including analysis of responses to the targeted public consultation by the European Commission, review of official reports and communications, as well as synthesis of key scientific publications. The focus is on the tender conducted by Bulgaria’s Ministry of Transport in 2024 for 20 electric trains, with a total value of approximately 610 million euros. The tender saw participation from CRRC Qingdao Sifang with an unusually low bid, presumably subsidized by government support. The company notified the European Commission about its participation, and on February 16, 2024, the EC initiated its first in-depth investigation. An initial review revealed «sufficient signs» of market distortion due to foreign subsidies. However, CRRC withdrew its bid prior to the Commission’s decision, demonstrating a deterrent effect of the Regulation.Essentially, the Regulation aims to eliminate the «regulatory gap» in the control of state support provided by non-EU countries, ensuring a level playing field, safeguarding the internal market from unfair support by third countries, and increasing transparency regarding funding sources for proposals.At the same time, three main drawbacks of the procurement regime have been identified: a disproportionately high administrative burden for participants and contracting authorities; conflicts between review deadlines and national tender calendars, especially in multi-stage procedures; and vague criteria for identifying «market distortion» and «unjustifiably favorable» offers.The article further emphasizes that the Regulation introduces clear threshold values, enabling control to focus only on the most potentially risky tenders, thereby reducing the burden on procurements that fall below the minimum thresholds. The de minimis mechanism provides a «safe harbor» for operators with minor subsidies, preventing unnecessary burdens on smaller participants.Based on these findings, the article advocates for differentiated thresholds, the introduction of a «safe harbor,» and synchronized deadlines, which would promote a balanced combination of transparency, efficiency, and competitive openness within the EU.