Залежність здатності до вазодилатації від поліморфізму гену ангіотензин-перетворюючого ферменту в осіб похилого віку з артеріальною гіпертензією

Abstract

We have examined 98 hypertensive and 27 normotensive elderly patients. The volume of investigation included ACE gene insertion/deletion polymorphism, general physical examination, echocardiography, ambulatory blood pressure monitoring, endothelial dysfunction tests on brachial artery (cuff test and test with nitroglycerin). We found bigger increase of linear flow velocity (LFV) with cuff test in hypertonics with DD ACE genotype as compare to hypertonics with II genotype and normotonics with DD genotype. Endothelium-dependent vasodilatation in all groups of patients was the same. Endotheliumindependent vasodilatation (EIDV) was significantly lower in hypertensive elderly persons than in normotensive ones. EIDV was significantly lower and LFV increase was bigger in DD genotype hypertension than in II genotype hypertonics. Key words: arterial hypertension, insertion/deletion polymorphism, endothelial dysfunction, genotypeРЕЗЮМЕ: в роботі представлені результати обстеження 98 пацієнтів з артеріальною гіпертензією і 27 нормотоніків похилого віку. Всім обстеженим визначали інсерційно-делеційний поліморфізм гену АПФ, проводили загальне клінічне обстеження, ехокардіографію, добове моніторування АТ, проби на ендотеліальну дисфункцію (класична проба з реактивною гіперемією і проба з нітрогліцерином). У результаті дослідження показано, що при пробі з реактивною гіперемією серед хворих з АГ при DD генотипі гену АПФ суттєво більший приріст ЛШК, порівняно з хворими з ІІ генотипом та з особами з DD генотипом без АГ. Ступінь ендотелій-залежної вазодилатації (ЕЗВД) у виділених групах обстежених був схожий. Ендотелій-незалежна вазодилатація (ЕНЗВД) у хворих з АГ суттєво нижча порівняно з особами похилого віку без АГ. При цьому у хворих з АГ при DD генотипі гену АПФ вона суттєво менша, а приріст ЛШК більший, порівняно з ІІ генотипом.