Вміст міді та цинку в ґрунтах і рослинах міста Ужгород

Abstract

Метою дослідження було вивчення вмісту міді і цинку у ґрунтах і рослинності міста Ужгород, а також оцінювання тенденцій їх можливого накопичення. Для аналізу було відібрано шістнадцять пов'язаних зразків ґрунту і рослин: чотири — з присадибних ділянок та дванадцять — із придорожніх смуг. Визначені валові і рухомі форми міді та цинку у ґрунтах, а також їх вміст у рослинах. Середній валовий вміст міді у ґрунтах присадибних ділянок становив 26,1 мг·кг⁻¹, цинку ‒ 57,5 мг·кг⁻¹; у придорожніх смугах значення цих показників були вищими, проте значно нижчими за гранично допустимих концентрації. Частка рухомих форм міді відносно її валового вмісту становила 1,7 – 3,3%, тоді як для цинку цей показник досягав 5,2–9,7%, що свідчить про вищу мобільність цинку в ґрунтовому середовищі. Середній вміст міді у рослинах, вирощених на присадибних ділянках становив 9,6 мг кг-1, з придорожніх смуг – 13,3 мг кг-1, тобто більше у 1,4 раза. Концентрація цинку у рослинах характеризувалася значною варіабельністю: 9,4 – 79,8 мг·кг⁻¹ у видів, відібраних на присадибних ділянках, та 23,6 – 113,2 мг·кг⁻¹ у пробах із придорожніх територій. Значення коефіцієнтів біологічного поглинання здебільшого були меншими за 1, що вказує на помірне надходження металів у рослини. Кореляційний аналіз не виявив статистично значущих зв’язків між валовими та рухомими формами металів у ґрунті й їх вмістом у рослинах (|r| < 0,1). Загалом ґрунти міста Ужгород можна охарактеризувати як незабруднені, проте виявлені локальні ділянки з підвищеним вмістом міді й цинку.

The aim of the study was to investigate the content of copper and zinc in the soils and vegetation of the city of Uzhhorod, as well as to assess potential trends in their accumulation. Sixteen paired soil–plant samples were collected for analysis: four from household garden plots and twelve from roadside strips. Total and mobile forms of copper and zinc were determined in the soil samples, along with their concentrations in plant tissues. The mean total copper content in soils from garden plots was 26.1 mg·kg⁻¹, while that of zinc reached 57.5 mg·kg⁻¹; the corresponding values in roadside soils were higher yet remained substantially below the maximum permissible concentrations. The proportion of mobile copper relative to its total content ranged from 1.7 to 3.3%, whereas for zinc this value reached 5.2–9.7%, indicating a higher mobility of zinc in the soil environment. The mean copper content in plants grown on garden plots was 9.6 mg·kg⁻¹, while plants collected from roadside areas contained 13.3 mg·kg⁻¹, representing a 1.4-fold increase. Zinc concentrations in plant samples exhibited pronounced variability: 9.4–79.8 mg·kg⁻¹ in species collected from garden plots and 23.6–113.2 mg·kg⁻¹ in samples from roadside vegetation. The calculated biological absorption coefficients were generally below 1, indicating moderate metal uptake by plants. Correlation analysis revealed no statistically significant relationships between total or mobile metal forms in soils and their concentrations in plants (|r| < 0.1). Overall, the soils of Uzhhorod can be characterized as uncontaminated, although several localized areas with elevated copper and zinc levels were identified.