Глорифікатор російської агресії: кримінологічна характеристика особи, яка вчиняє кримінальне правопорушення, передбачене статтею 4362 Кримінального кодексу України

Abstract

Стаття присвячена формуванню кримінологічного портрету особи, яка вчиняє кримінальне правопорушення, передбачене ст. 4362 КК України у вигляді виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії РФ проти України та глорифікації її учасників. Автор підкреслює, що актуальність такого дослідження в умовах триваючої російської агресії та зростання інформаційних загроз набуває критичного значення для національної безпеки, оскільки глорифікатори російської агресії об’єктивно виконують функцію інструменту ворожої пропаганди, послаблюють єдність українського суспільства та поширюють деструктивні наративи.У статті аналізується комплекс соціально-демографічних, кримінально-правових та морально-психологічних характеристик глорифікаторів. Автор вказує, що аналіз офіційної статистики та емпіричне дослідження вироків судів дозволяє сформувати портрет типового глорифікатора російської агресії. Ним є громадянин України середнього або старшого віку з базовою освітою, який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності. Переважна більшість таких осіб не має постійної трудової діяльності, що сприяє соціальній ізоляції та підвищеній сприйнятливості до пропаганди.Особлива увага у статті акцентується на психологічному феномені «стокгольмського синдрому» на національному рівні, коли окремі категорії українських громадян мають настільки глибоко вкорінені у свідомості радянські наративи, що сприймають незалежність України як аномалію. Виявлено, що для глорифікаторів російської агресії характерні інформаційна ізольованість, низький рівень критичного мислення, деформована правосвідомість та схильність до маніпуляцій. Автор вказує, що особливо вразливою групою є люди похилого віку, які через самотність легко піддаються дезінформації в соціальних мережах.Автор доходить висновку, що кримінологічний портрет глорифікатора російської агресії відображає поєднання соціальної вразливості, низької правової культури та медіаграмотності, що потребує розроблення специфічних заходів кримінологічної профілактики для протидії інформаційним загрозам у воєнний час. The article is devoted to forming a criminological portrait of a person committing a criminal offense under Article 4362 of the Criminal Code of Ukraine in the form of justification, recognition as lawful, denial of the Russian Federation’s armed aggression against Ukraine, and glorification of its participants. The author emphasizes that the relevance of such research in the context of ongoing Russian aggression and growing information threats becomes critical for national security, as glorifiers of Russian aggression objectively perform the function of a hostile propaganda tool, weaken the unity of Ukrainian society, and spread destructive narratives.The article analyzes a complex of socio-demographic, criminal-legal, and moral-psychological characteristics of glorifiers. The author indicates that the analysis of official statistics and empirical research of court verdicts allows forming a portrait of a typical glorifier of Russian aggression. This is a Ukrainian citizen of middle or older age with basic education who has not previously been prosecuted. The vast majority of such persons do not have permanent employment, which contributes to social isolation and increased susceptibility to propaganda.Special attention in the article is focused on the psychological phenomenon of «Stockholm syndrome» at the national level, when certain categories of Ukrainian citizens have Soviet narratives so deeply rooted in their consciousness that they perceive Ukraine’s independence as an anomaly. It was found that glorifiers of Russian aggression are characterized by information isolation, low level of critical thinking, distorted legal consciousness, and susceptibility to manipulation. The author indicates that the elderly are a particularly vulnerable group, who, due to loneliness, easily fall victim to disinformation on social networks.The author concludes that the criminological portrait of a glorifier of Russian aggression reflects a combination of social vulnerability, low legal culture, and media literacy, which requires the development of specific criminological prevention measures to counter information threats in wartime.