Зв’язок держави і права у контексті реформи соціальної безпеки державної служби України

Abstract

Стаття присвячена з’ясуванню сутності зв’язку права і держави в контексті реформи соціальної безпеки державної служби в Україні. Встановлюється, що право і сучасна держава характеризується особливим зв’язком, вираженим в формальному та матеріальному аспектах, адже право обумовлює створення та розвиток правової держави, а держава формує умови для дії права, його охорони і захисту від порушень. У зв’язку із цим, в Україні реформа соціальної безпеки державної служби (в цілому та в контексті глобалізації зокрема) повинна ґрунтуватись на відповідній нормативно-правовій основі та в результаті дії правового механізму здійснення такої реформи. При цьому повноцінна дія правового механізму здійснення реформи соціальної безпеки державної служби України в умовах глобалізації неможлива без дотримання формального і матеріального зв’язку між правом і державою, адже: цей механізм є правовим, а Україна – правовою державою; цей механізм ґрунтується на комплексі правових принципів. Обґрунтовується, що нормативно-правова основа здійснення реформи соціальної безпеки державної служби в умовах глобалізації – це складовий елемент правового механізму здійснення відповідної реформи, який складають норми чинного законодавства України, які стосуються мети, завдань, форми та змісту здійснення цієї реформи. Структурно ця нормативно-правова основа об’єктивується у чотирьох рівнях нормативно-правових актів. Перший – Конституція України, як фундамент здійснення цієї реформи. Другий – міжнародно-правовий рівень актів, що містять норми, у відповідності до яких здійснюється реформа соціальної безпеки державної служби в умовах глобалізації. Третій та чет-вертий – законодавчий та підзаконні рівні актів, які містять норми, згідно яких здійснюється реформа соціальної безпеки державної служби в умовах глобалізації. This article is devoted to elucidating the legal essence of the relationship between law and the state within the context of the reform of the civil service’s social security system in Ukraine. It is established that the interrelationship between the state and law is manifested in several key conceptual dimensions: first, the state governed by law shapes law as a juridical phenomenon, recognising certain social relations as legally significant and subject to normative regulation; second, law, as institutionalised by the state, constitutes the indispensable condition for the very existence of the state as a legitimate public institution; third, although law may exist independently of the state – and vice versa – a state governed by the rule of law is always a product of law itself. The contemporary relationship between law and the state is characterised by both formal and substantive interdependence. On the one hand, law provides the normative foundations for the creation and development of a rule-of-law state; on the other, the state establishes the institutional framework for the effective functioning of law, including its enforcement and protection against violations. In this regard, the reform of the social security system for the civil service in Ukraine (particularly in the context of globalisation) must be grounded in a coherent regulatory framework and implemented through a well-defined legal mechanism. At the same time, the effective functioning of the legal mechanism for the implementation of civil service social security reform cannot be achieved without observing the formal and substantive relationship between law and the state. This is because: (1) the reform mechanism is inherently legal in nature, and (2) Ukraine, as a constitutional democracy, adheres to the principles of a state governed by the rule of law. Moreover, this mechanism is premised on a set of legal principles which guide its development and execution. It is demonstrated that the regulatory framework for implementing the reform of civil service social security under conditions of globalisation constitutes an integral component of the legal mechanism underpinning the reform. This framework consists of the operative norms of Ukrainian legislation that define the objectives, content, procedures and modalities of the reform process. Structurally, the regulatory framework is objectified across four tiers of normative legal acts. The first is the Constitution of Ukraine, which provides the foundational legal basis for the reform. The second tier encompasses international legal instruments containing relevant standards and obligations that inform and guide the reform process in the context of globalisation. The third and fourth tiers comprise domestic legislative and subordinate acts, which codify the substantive and procedural norms through which the reform of civil service social security is operationalised.