Латинська юридична термінологія у вітчизняній судовій практиці: сучасні тенденції використання споконвічних понять

Abstract

Стаття присвячена дослідженню використання латинської юридичної термінології в україн-ській судовій практиці. На початку статті автор зосереджує увагу на питанні взаємопов’язаності латинської термінології з римським правом, а також важливості рецепції римського права для подальшого збереження латинізмів. Окрему увагу приділено ретроспективному аналізу проникнення латинізмів в українську мову.Перша тенденція, яку висвітлює автор, – етимологізація латинізмів у судових рішеннях; друга – латинізація юридичних термінів у судових рішеннях. Використання латинізмів у вітчизняних і зарубіжних наукових дослідженнях розглядають під кутом (1) обумовленості практичними потребами, (2) елементу цитування нормативних поло-жень, (3) способу збереження традиції та (4) стилістичного засобу. У статті наводиться велика кількість термінів римського права, які активно використовують українські судді. Водночас автор стверджує, що не всі латинські терміни, що використовуються в судовій практиці, мають стосунок до джерел римського права: по-перше, деякі латинізми сягають доби середньовіччя, а також Нового і навіть Новітнього часу; по-друге, окремі латинізми виражають правові явища (принципи, доктрини), що первісно належали до англо-американської правової традиції. При цьому латинська юридична термінологія, яка використовується в судових рішеннях, вельми різноманітна та охоплює низку правових явищ.Окрему увагу приділено застосуванню в судовій практиці правових доктрин, які мають різне походження – римське право (favor contractus, fraus creditorum) та прецедентне (загальне) право (obiter dictum, per incuriam, ratio decidendi). Також однією з виразних тенденцій в українській судовій практиці автор називає використання латинських мовних кліше в судових рішеннях, які можуть сприяти точності викладу, лаконічності та зрозумілості тексту, а також стандартизації мови права. Автор резюмує, що застосування національними судами латинських юридичних термінів – це абсолютно логічний процес, що свідчить про подальшу інтеграцію національної судової практи-ки в глобальні процеси та тенденції, які відбуваються у світовій юриспруденції. The article is devoted to the study of the application of Latin legal terminology in Ukrainian jurisprudence. At the outset of the article, the author emphasizes on the correlation of Latin terminology with Roman law, as well as the significance of the reception of Roman law for the further preservation of Latinisms. Particular focus is given to the retrospective analysis of the incorporation of Latinisms into the Ukrainian language.The first trend highlighted by the author is the etymology of Latinisms in court decisions; the second is the Latinisation of legal terms in court decisions. The application of Latinisms in national and foreign scientific research is considered from the angles of (1) being conditioned by practical needs, (2) the element of citing normative provisions, (3) a way of preserving tradition, and (4) a stylistic tool. The article lists a large number of Roman legal terms that are actively applied by Ukrainian judges.At the same time, the author claims that not all Latin terms applied in jurisprudence are related to the sources of Roman law: firstly, some Latinisms date back to the Middle Ages, as well as the New and even Modern times; secondly, individual Latinisms express legal phenomena (principles, doctrines) that originally belonged to the Anglo-American legal tradition. At the same time, the Latin legal terminology applied in court decisions is very diverse and covers a number of legal phenomena.Particular attention is paid to the application in judicial practice of legal doctrines of different origins – Roman law (favor contractus, fraus creditorum) and common law (obiter dictum, per incuriam, ratio decidendi). In addition, the author calls the application of Latin language clichés in court decisions one of the distinct trends in Ukrainian jurisprudence, which can contribute to the accuracy of the presentation, brevity and comprehensibility of the text, as well as the standardisation of the language of law.The author summarises that the application of Latin legal terms by national courts is an absolutely logical process, which indicates the further integration of national jurisprudence into global processes and trends occurring in world jurisprudence.