Інституціональні європейські моделі виконання основних функцій щодо забезпечення громадського здоров’я: досвід для України

Abstract

Мета. У статті розглядаються інституційні моделі, що функціонують, виконання основних оперативних функцій охорони громадського здоров’я у масштабах усієї Європи. Завданням статті було обґрунтування та дослідження Європейського плану дій щодо зміцнення потенціалу та послуг охорони громадського здоров’я. Матеріали та методи. Під час дослідження використано порівняльно-історичний метод, метод системного аналізу, аксіологічний підхід, структурно-функціональний підхід, системний підхід. Результати. У статті в короткому вигляді подано наявну інформацію щодо різних інституційних моделей здійснення оперативних функцій охорони громадського здоров’я. Наводяться попередні висновки щодо їх сильних і слабких сторін та рекомендації щодо зміцнення таких моделей. Проведено тривимірне вивчення проблеми: характеру організації послуг та заходів громадської охорони здоров’я, чинних механізмів їх фінансування та структури керівництва громадською охороною здоров’я. У ході проведення огляду спостерігалися найрізноманітніші форми організації виконання оперативних функцій охорони громадського здоров’я у різних країнах Європи, що впливає на керівництво, здійснення функцій та фінансування. І хоча базова інфраструктура для надання послуг охорони громадського здоров’я на національному, регіональному та місцевому рівнях існує певною мірою в усіх країнах, відмінність полягає у розподілі відповідальності між рівнями, що значною мірою відображає наявні керівні адміністративні структури. Висновки. Попри відмінності між країнами, зміст поняття охорони громадського здоров’я у Європі за останні десятиліття поступово еволюціонував від зосередженості на санітарному нагляді і боротьбі з інфекційними хворобами до «нової» охорони громадського здоров’я, де увага приділяється зміцненню здоров’я, профілактиці та міжсекторальним діям, включаючи заходи, що виходять за межі системи охорони здоров’я. У країнах посткомуністичного простору Центральної, Східної та Південно-Східної Європи в багатьох випадках служби охорони громадського здоров’я занепали, при цьому не відбулося заміни на адекватні альтернативні служби. В цілому в цих країнах охорона громадського здоров’я все ще відстає від того, що в даний час зазвичай вкладається в це поняття, й існує очевидна необхідність у зміцненні інфраструктури охорони здоров’я у стратегічно продуманий і послідовний спосіб.

Purpose. The article examines the functioning institutional models of the implementation of the main operational functions of public health protection on the scale of the whole of Europe. The task of the article was to substantiate and investigate the European action plan for strengthening the potential and services of public health protection. Materials and methods: comparative-historical method; system analysis method; axiological approach, structural-functional approach, systemic approach Results. The article briefly presents available information on various institutional models for the implementation of operational functions of public health protection, as well as preliminary conclusions on their strengths and weaknesses and recommendations for strengthening such models. A three-dimensional study of the problem was carried out: the nature of the organization of public health care services and measures, the current mechanisms of their financing and the structure of public health care management. During the review, the most diverse forms of organization of operational functions of public health protection were observed in different European countries, which affects management, implementation of functions and financing. And while the basic infrastructure for the provision of public health services at the national, regional and local levels exists to some extent in all countries, the difference lies in the division of responsibilities between the levels, which largely reflects existing prevailing administrative structures. Conclusions. Despite the observed differences between the countries, the content of the concept of public health protection in Europe over the past decades has gradually evolved from a focus on sanitary surveillance and the fight against infectious diseases to a "new" public health protection, where ever-increasing attention is paid to health promotion I, prevention and intersectoral actions, including measures that go beyond the boundaries of the health care system. In the countries of the post-communist space of Central, Eastern and South-Eastern Europe, in many cases, public health services have collapsed, while there has been no replacement with adequate alternative services. Overall, public health in these countries still lags behind what is currently commonly thought of, and there is a clear need to strengthen the health infrastructure in a strategic and consistent manner.