Медико-соціальні та соціально-психологічні особливості розвитку особистості підлітка в сучасній родині

Abstract

Мета дослідження: гігієнічна оцінка впливу повної та неповної родини та вивчення ставлення учнів до причин власної поведінки, як індикатора свідомого відношення до власного здоров’я. Матеріали та методи. Для вивчення соціально-психологічних особливостей розвитку особистості підлітків було охоплено 191 учня (133 з повних сімей та 58 з неповних), використано 14-факторний опитувальник Кеттелла (підлітковий варіант). Для дослідження особистості підлітків було використано методику Рене Жиля. Також у дослідженні було проведене анонімне анкетування 1025 дітей (492 хлопців та 506 дівчат) 15-17 років, учнів дев’ятих класів ЗНЗ України, використан опитувальник «Методика оцінки впливу близького соціального оточення на суб’єктивне сприйняття власного здоров’я підлітками». Соціально-гігієнічний опитувальник містив як альтернативні, так і рейтингове питання. Статистичний аналіз був проведений з використанням Еxсеl, SPSS-17. Результати. Розглянуто основні лінії розвитку особистості в підлітковому віці: сепарація і індивідуація (поступове відділення, пошук себе); розвиток самовизначення; визначення референтної групи; розвиток статевої ідентифікації; розвиток особистої системи цінностей; формування життєвих цілей. Розглянуто фактори, що негативно та позитивно впливають на формування особистості підлітків з повної та неповної сім’ї. Проведений аналіз показує, що на формування особистісних особливостей підлітків впливає ряд чинників: психологічний мікроклімат в сім’ї, стиль сімейного виховання, який визначається батьківськими ціннісними орієнтаціями, установками, емоційним ставленням до дитини, особистісними властивостями батьків і дітей та ін. Висновки. Встановлено, що для більшості підлітків з неповних сімей характерні емоційна нестійкість, імпульсивність, мінливий настрій, дратівливість, стомлюваність та схильність до неврастенії. Отримані результати вказують, що у більшості підлітків, як з повних так і з неповних сімей, переважає дещо завищена та адекватна самооцінка. Найбільшою групою ризику щодо формування шкідливих звичок серед учнів, слід віднести хлопців зі зниженою самооцінкою, та дівчат дуже самовпевнених.

Aim: public health assessment of the impact of full family and single-parent families and adolescent's behavior as an indicator of a conscious attitude to their own health.Materials and methods. To study the socio-psychological features of adolescent personality development were covered 191 schoolchildren (133 from full families and 58 from single-parent families), used Kettell's 14-factor questionnaire (adolescent version). Rene Gilles' method was used to study the personality of adolescents. The study also conducted an anonymous survey of 1,025 children (492 boys and 506 girls) aged 15-17, ninth-graders of Ukrainian schools, used a questionnaire "Methods for assessing the impact of close social environment on the subjective perception of their own health by adolescents." The public health questionnaire contained both alternative and rating questions. Statistical analysis was performed using Excel, SPSS-17. Results. The main lines of personality development in adolescence are considered: separation and individuation (gradual separation, self-search); development of self-determination; determination of the reference group; development of gender identification; development of personal value system; formation of life goals. Factors that negatively and positively influence the formation of the personality of adolescents from complete and incomplete families are considered. The analysis shows that the formation of personal characteristics of adolescents is influenced by a number of factors: psychological microclimate in the family, family upbringing style, which is determined by parental values, attitudes, emotional attitude to the child, personal characteristics of parents and children, etc. Conclusions. It has been found that most adolescents from single-parent families are characterized by emotional instability, impulsivity, mood swings, irritability, fatigue, and a predisposition to neurasthenia. The results indicate that the majority of adolescents, both from complete and incomplete families, are dominated by somewhat inflated and adequate self-esteem. The highest risk group for the formation of bad habits among children should include boys with low self-esteem and girls who are very self-confident.