Досвід еміграції україноканадців у збірці Теодора Федика «Пісні іммігрантів про Старий і Новий Край»

Abstract

У статті розглянуто художнє осмислення досвіду еміграції на матеріалі фольклорної збірки «Пісні іммігрантів про Старий і Новий Край» Теодора Федика. У статті застосовано методологію студій із дослідження пам’яті та з’ясовано актуалізацію мотивів індивідуальної, родинної та колективної пам’яті українців Канади першої хвилі еміграції кінця XIX – початку XX ст. Особливу увагу у статті приділено топосам дороги, дому, зображенню міської та сільської топографії Галичини та Канади, а також наявності шевченківського інтертексту. У статті виявлено, що окремі деталі іммігрантського повсякдення та жива розмовна українська мова пісень реалізують ідею двосвіття емігранта, відірваного з корінням від свого ґрунту, попри те етнологічного пов’язаного з Україною.The article deals with the artistic comprehension of the experience of emigration based on the collection of folk songs “The Songs of Immigrants about the Old and the New Land" by Theodor Fedyk. The methodology of studies on memory research has been applied. The actualization of the motives of the individual, family and collective memory of the Ukrainian Canadians of the first wave of emigration in the late 19th and early 20th centuries was involved. Particular attention is paid to the topoi of the road, the house, the image of the urban and rural topography of Galicia and Canada, as well as the presence of Shevchenko's intertextuality. The article reveals, that the individual details of the immigrant's everyday life and the lively, spoken Ukrainian language of the songs realize the idea of a two-world emigrant, separated from its homeland, though ethnologically connected with Ukraine.