Аксіологічні та дидактичні виміри презентації Криму й туреччини в українських шкільних підручниках з історії середньовіччя

Abstract

Формування ментальної мапи світу включно з цивіліза-ційно-культурними координатами власного позиціонування на ній, а також образів сприйняття близьких і віддалених країн, починається ще зі шкільного віку. Найважливіша роль у цьому належить і має належати шкільним курсам історії, літератури, до деякої міри й географії. І відбуватися це повинно на ґрунті закріплених у законодавстві засад науковості; зв’язку із світовою та національною історією, культурою, національними традиціями; гуманізму, формування громадянської культури та культури демократії; різнобічності та збалансованості інформації щодо політичних, світоглядних та релігійних питань тощо. Дидактичний та ціннісний вимір презентування партнера України – Туреччини у шкільних підручниках з історії є важливим маркером стану справ в історичній дидактиці та в історичній політиці. Годі казати, що Крим як органічна складова держави України лише останніми роками представлений ушкільних підручниках вже не так лапідарно, аніж це було у навчальній літературі 1990-2000-х рр. Здійснення освітніх реформ та оновлення навчальних програм не може в жодному разі випускати з поля зору ці важливі питання, адже вони стосуються світогляду особистості, формування параметрів її політичної культури, патріотизму та громадянськості, плекання тих чеснот, котрі визнані загальнолюдськими цінностями. Дискусії навколо змісту та якості шкільних підручників з історії розпочаті ще на початку 1990-х р. Баланс досягнутих позитивних зрушень в історичній дидактиці та невирішених проблемних питань змістився на користь перших. Відтак, дана стаття переслідує мету представити критичний огляд того, що напрацьовано на сьогодні, а також запропонувати власне розуміння можливого вдоскона-лення навчальної літератури навколо підважених тематичних зрізів. The formation of a mental map of the world, including the civilizational and cultural coordinates of one's own positioning on it, as well as images of perception of near and distant countries, begins at school age. The most important role in this belongs and should belong to school courses in history, literature, and to some extent geography. And this should happen on the basis of the principles of scientificity enshrined in the legislation; connection with world and national history, culture, national traditions; humanism, the formation of civic culture and the culture of democracy; diversity and balance of information on political, ideological and religious issues, etc. The didactic and value dimension of the presentation of Ukraine's partner – Turkey – in school history textbooks is an important marker of the state of affairs in historical didactics and historical politics. For example, Crimea as an organic component of the state of Ukraine has only recently been presented in school textbooks in a less concise manner than it was in educational literature of the 1990s-2000s. The implementation of educational reforms and updating curricula cannot in any case lose sight of these important issues, because they concern the worldview of an individual, the formation of the parameters of his political culture, patriotism and citizenship, and the cultivation of those virtues that are recognized as universal human values. Discussions surrounding the content and quality of school history textbooks began in the early 1990s.. The balance of achieved positive changes in historical didactics and unresolved problematic issues has shifted in favor of the former. Therefore, this article aims to present a critical review of what has beenachieved to date, as well as to offer our own understanding of possible improvements to the educational literature around the thematic areas raised.