Looking for optimal standards, criteria and KPIs of patient centricity across the biopharma industry: an overview of existing frameworks and conceptual models (Part 1)

Abstract

The biopharmaceutical industry is still on the path to patient centricity, in which a key challenge is to establish new ways of working, key performance indicators and operational models. There is currently no unified approach to measuring the success of patient engagement and patient centricity across the industry. Methods. A literature search and broader resource analysis was conducted to identify and select frameworks, conceptual models and other relevant initiatives across the biopharmaceutical industry and healthcare systems focused on performance management and success evaluation within patient centeredness, over the period of 2010-2019. The selected resources were initially assessed against their key characteristics, targeted stakeholders, medicine lifecycle stage and proposed key elements (standards, attributes, criteria, KPIs and other indicators). Following, a deep content-analysis of the key elements was conducted, in which the key elements were categorised based on being attributable or infrastructural/procedural. Results. 192 results were found through the literature search and 13 from the broader resource analysis. 12 frameworks and conceptual models were identified and selected as relevant; 4 targeted to the industry and 8 targeted to several stakeholders, including industry. Analysis of the selected frameworks/conceptual models demonstrated their significant diversity, heterogeneity and inconsistency in terms of their presented format, purpose, key objectives, targeted medicine lifecycle stage or industry/healthcare operations and proposed key elements. Categorisation of the 30 key elements led to 11 as attributable elements and 19 as infrastructural/procedural elements. Certain key elements featured higher cross-referencing within the analysed frameworks/conceptual models: diversity and representativeness, reciprocity, transparency, capacity and capabilities for engagement, meaningfulness, roles and responsibilities (attributable elements), valued products and quality product information (infrastructural/procedural element). Conclusions. There is a first attempt to categorise and analyse the frameworks and conceptual models of patient centricity developed over the last decade. These findings should be the subject for further research and publications, in particular with the focus on piloting, validation and broader adoption of certain patient-centric standards, impact indicators and/or KPIs across the several organisations of biopharmaceutical industry.

Біофармацевтична індустрія наразі знаходиться на шляху до пацієнт-орієнтованості, де в якості основних перешкод залишаються запровадження шляхів роботи, ключових індикаторів виконання завдань і операційних моделей. На сьогоднішній день не існує будь-яких уніфікованих галузевих підходів до визначення успіху взаємодіі представників галузі з пацієнтами і пацієнт-орієнтованості в цілому. Методи. Був проведений літературний пошук і всебічний аналіз ресурсноі бази за період 2010-2019 років для визначення і селекціі рамкових платформ, концептуальних моделей та інших дотичних ініціатив у біофармацевтичній галузі та системах охорони здоров’я, що були спрямовані на визначення ефективності та оцінку критеріїв успіху пацієнт-орієнтованості. Вибрані ресурси були в першу чергу характеризовані на предмет цільових груп, цільових стадій розвитку/еволюційний фаз продукту та запропонованих основних елементів (стандартів, атрибутів, критеріів, ключових індикаторів виконання завдань та інших показників). Після цього був проведений глибинний контент-аналіз цих елементів, на основі якого вони були категоризовані як атрибутивні або інфраструктурні/процедурні. Результати. 192 результати було знайдено в результаті літературного пошуку і 13 результатів було знайдено в результаті ширшого аналізу наявних ресурсів. 12 рамкових платформ та концептуальних моделей було ідентифіковано та обрано як дотичні до тематики дослідження; 4 – з виключним фокусом на біофармацевтичну галузь і 8 – з фокусом на різних операторів охорони здоров’я, включаючи біофармацевтичну галузь. Провединий аналіз рамкових платформ і концептуальних моделей показав їх істотну відмінність між собою, неоднорідність і невідповідність з огдяду на формат, цілі, основні завдання, цільові фази розвитку/еволюціі продукту або операційного менеджменту, а також запропоновані основні елементи. Категоризація 30 основних елементів дозволила виділити 11 як атрибутивні та 19 як інфраструктурні/процедурні елементи. Певні елементи характеризувались більшою повторюваністю у платформах і моделях, як от: відмінність і репрезентативність, обопільність, прозорість, можливості та ресурсність для роботи з пацієнтами, значимість, ролі і відповідальність (атрибутивні елементи), цінність продукту і якісна інформація щодо продукту (інфраструктурний/процедурний елемент). Висновки. Наразі це перша спроба категоризаціі та аналізу рамкових платформ та концептуальних моделей пацієнт-орієнтованості, що були розроблені протягом останніх 10 років. Ці результати мають бути суб’єктом подальших досліджень і публікацій, зокрема у частині пілотування, валідаціі та ширшого впровадження певних стандартів, індикаторів впливу та/або ключових індикаторів виконання завдань щодо пацієнт-орієнтованості з боку різних організацій біофармацевтичної галузі.