Потенціал лялькотерапії в підтримці дітей з особливими освітніми потребами у інклюзивній освіті

Abstract

У статті розкрито особливості застосування лялькотерапії у роботі з дітьми з особливими освітніми потребами молодшого шкільного віку під час навчально-пізнавальної діяльності роботи. Мета статті полягає в узагальненні сутності та специфіки лялькотерапії, визначенні її потенціалу в розвитку та підтримці дітей з особливими освітніми потребами у інклюзивній освіті з огляду на суспільні детермінанти в умовах сьогодення. Методи. Для досягнення цієї мети було використано комплекс методів, як-от аналіз наукової літератури, синтез, систематизація, порівняння, узагальнення теоретичного матеріалу та практичної діяльності, опитування. Наукова новизна полягає в тому, що, використовуючи метод аналізу наукової літератури та результати опитування, здійснили аналіз та розкрили потенціал лялькотерапії у роботі та підтримці дітей з особливими освітніми потребами. Зокрема, розглянуто п’ятиступеневий алгоритм, що охоплює партнерську взаємодію та поступове інтегрування ляльки у види діяльності, окреслено тематику занять Нової української школи відповідно до освітніх галузей, а також визначено терапевтичний аспект. Висвітлено моделювання клю- чових психотравмуючих або складних для розуміння ситуацій, що стосується сепараційної тривоги, травми війни, безпеки, сімейних та травматичних переживань. Окреслено специфічні прийоми лялькотерапії. Висновки. Сформовано узагальнюючі висновки, що лялькотерапія визначається як комплексний психокорекційний метод, що базується на механізмі проєктивної ідентифікації дитини з лялькою, у якій лялька виступає як безпечний об’єкт-посередник, через який відбувається опосередкований вплив на особистість дитини, зокрема через такі ключові прийоми, як проєктивна комунікація та логотерапевтичні вправи. За результатами проведеного опитування, зазначено, що лялькотерапія є високоефективною технологією для гармонізації образу «Я» та соціальної адаптації в умовах інклюзивного освітнього середовища, при цьому потребує висококваліфікованої підготовки педагогічного працівника та врахування індивідуальних можливостей й потреб дитини з особливими освітніми потребами. Обґрунтовано перспективність подальших досліджень у практичному напрямі розкриття особли- востей сюжетних і символічних технологій та простеження психологічного впливу на дітей з особливими освітніми потребами.