Особливості дипломатичних відносин між Угорщиною та Святим Престолом у період між двома світовими війнами

Abstract

Аналіз історичний фактів, пов’язаних зі встановленням дипломатичних відносин між новою Угорською державою, що виникла на мапі Європи після розпаду Австро-Угорщини, та Святого Пре- столу вимагає чіткого розуміння політичної ситуації, що складалася на той час в Європі, а також суті й характеру католицької церкви у світовому та національному вимірах. На глобальнішому правовому рівні регулювання державно-церковних взаємин у країні вимагало створення відповідної правової бази. Варто зазначити, що значний внесок у розвиток угорсько-ва- тиканських взаємин у 1930-і рр. зробив професійний дипломат Д. Берца. Досліджено особливості діяльності Д. Берца, який стояв на чолі посольства Угорщини при Святому Престолі з 1927 по 1938 рр. і послідовно відстоював національні інтереси своєї країни. Особливості дипломатичних відно- син між Угорщиною та Святим Престолом у період між двома світовими війнами проаналізовано в дослідженні. В дослідженні описано доволі успішний розвиток двосторонніх взаємин наприкінці 20-х - у 30-і рр. ХХ ст. Досліджено співпрацю Угорського уряду, Угорської католицької церкви та Святого Престолу в 1938-1941 рр. Особливості роботи з підготовки встановлення прямих дипломатичних відносин між Угорщи- ною та Святим Престолом досліджено в статті. Проаналізовано значення Тріанонського мирного договору в країні. Природно, що Тріанонський мирний договір надав нового поштовху для встановлення дипломатичних відносин між Угорською державою та іншими суб’єктами міжнародного права. Досліджено поняття «конкордат». Варто зазначити, що традиційно питання життя парафій на території окремих держав, контактів із державними інституціями, стану та юридичного статусу наці- ональної церкви Святий Престол завжди намагався врегульовувати шляхом укладання з держава- ми спеціальних договорів всеосяжного характеру в рамках міжнародного права – конкордатів.Для Угорщини, яка після розпаду імперії та революції намагалася визначити своє нове місце на політичній мапі Європи, всі поточні релігійно-політичні питання мали вагоме значення для забезпе- чення як суспільної консолідації і внутрішнього правопорядку.