ЖІНКИ В ІСТОРІЇ РАННЬОМОДЕРНОГО ЧАСУ – ВИДАТНІ ОСОБИСТОСТІ РОДИНИ ДРУГЕТІВ (ІІ)

Abstract

Завдяки розвитку історичної науки, зокрема дослідженням «жіночої теми», через значні зміни проходить і той науковий підхід, згідно з яким ми дивимося у минуле. У нашій статті, за допомогою досліджень (загальних та конкретних прикладів), ми простежуємо суспільні відносини ранньомодерного часу (другої половини XVII століття) – у якому жили, працювали, народжували, виховували дітей та керували маєтками жінки-аристократки – представники роду Другетів. Про багатьох із них можна стверджувати, що вони зразково вистояли у важких умовах того часу. У тогочасному угорському суспільстві кожен мав свої права та обовʼязки залежно від статі та віку. У наший статті ми досліджуємо – відповідно до історичної доби – які можливості були доступні жінкам-дворянкам у сфері суспільно-соціальних відносин та укладанні шлюбів. Все це ми простежуємо досліджуючи життєвий шлях та моделі карʼєрного зросту жінок, котрі через укладання шлюбів потрапили до сімʼї Друґетів, вказуючи на окремі аспекти цих процесів. З точки зору читача може здатися зайвим окреслювати суспільні умови того часу, однак без їх знання формулювання ролі жінки того часу може бути неповним.У другій половині XVII ст. значно змінилася й релігійна структура регіону, таким чином тогочасні аристократки (на відміну від їх попередниць) вже підтримували поширення контрреформації (католицького відновлення). Яку роль відігравали тогочасні аристократки в угорському суспільстві та їхньому оточенні? Рамки для цих ролей в основному були встановлені сім’ями та системою спадкованих стосунків, у якій вони народилися. Жінка-аристократка того часу, відповідно до суспільних очікувань, своїм шлюбом не лише підвищувала престиж своєї сім’ї, а й забезпечувала фінансову безпеку своїх майбутніх нащадків. Оскільки жінки офіційно не брали (й не могли брати) участь у повсякденному формуванні політики та суспільного життя, про них збереглося значно менше джерел різного типу, ніж про чоловіків. У них ми можемо знайти згадки про жінок переважно як про дружин, донок, наречених і матерів. Але саме завдяки їхньому суспільному статусу це не означає, що жінки не мали значний неформальний вплив на політичне життя. Ось чому важливо вивчати «кар’єру» жінок того часу, оскільки без знання про них наше уявлення про суспільство цього часу буде неповним. Однією із важливих «пазлів історичної правди» може бути дане наукове дослідження, яке, окрім доповнення неповних біографічних даних, намагається представити соціальну роль, яку виконували ці жінки. Стаття є продовженням наукового дослідження, присвяченого життю та діядьності жінок-аристократок та підсумовує вивчення невідомих моментів життєвого шляху жінок – Другетів (Каталін Надошді, Анни Якушич, Марії Естергазі, Терезії Кеглевич), вводить в науковий обіход багато документів (частина яких публіковується українською мовою вперше).