Комунікація громадянського суспільства й судової влади: методологічні підходи дослідження

Abstract

У статті здійснюється обґрунтування філософсько-світоглядних підходів у дослідженні ко-мунікації громадянського суспільства й судової влади, таких як : цивілізаційний, діалектичний, аксіологічний, антропологічний, комунікативний, у межах яких осмислення комунікації громадянського суспільства й судової влади здійснюється у безпосередньому зв’язку з цивілізаційною приналежністю країни, її культурою, людиною, її сутністю, потребами, цінностями та іманентно пов’язано з конструктивно-ціннісною, інтерпретаторською та критичною функціями. Доведено, що відображенням філософсько-світоглядного підходу у праві є певний тип праворозуміння, який спрямовує на тлумачення функціонування громадянського суспільства як сфери культури та реалізації потреб людини, важливого критерію цивілізаційного розвитку, а діяльність судової влади у нерозривному зв’язку з правосуддям, справедливістю, правами людини. Цивілізаційний підхід дозволяє враховувати різноманіття культур, їх самобутність і унікальність, які впливають на зміст і особливості комунікації громадянського суспільства й судової влади; діалектичний підхід спрямовує на дослідження комунікації громадянського суспільства й судової влади крізь призму законів і категорій діалектики (таких, як: закон єдності й боротьби протилежностей, категорій: «сутність і явище», «зміст і форма», «можливість і дійсність» та ін.); аксіологічний і антропологічний підходи закладають підґрунтя для розуміння природи, змісту, ролі й значення комунікації для людини, її цінності та співвідношенням з іншими цінностями та сутнісними елементами життєдіяльності людини, без яких її існування та розвиток є неможливими; комунікативний, який спрямовує на взаємне визнання суб’єктів, які здійснюють правову комунікацію і в ході подібного визнання конституюють правовий статус один одного. Наголошується, що обґрунтовані світоглядно-методологічні підходи не є вичерпними і поряд із ними методологія дослідження охоплює предметно обумовлені загальнонаукові, конкретно-наукові підходи, методи і засоби пізнання, які у своїй сукупності та взаємодоповнюваності забезпечують комплексний загальнотеоретичний характер дослідження комунікації громадянського суспільства й судової влади в Україні, що й стане предметом подальшого дослідження. The article substantiates philosophical and worldview approaches in the study of communication between civil society and the judiciary, such as: civilizational, dialectical, axiological, anthropological, communicative, within which the understanding of communication between civil society and the judiciary is carried out in direct connection with the civilizational affiliation of the country , its culture, a person, his essence, needs, values and immanently connected with constructive-value, interpretive and critical functions. It is proved that a certain type of legal understanding is a reflection of the philosophical and worldview approach in law, which leads to the interpretation of the functioning of civil society as a sphere of culture and realization of human needs, an important criterion of civilizational development, and the activity of the judiciary is inextricably linked with justice, fairness, and human rights. The civilizational approach allows us to take into account the diversity of cultures, their originality and uniqueness, which affect the content and features of communication between civil society and the judiciary; the dialectical approach aims to study the communication of civil society and the judiciary through the prism of the laws and categories of dialectics (such as: the law of unity and struggle of opposites, categories: «essence and phenomenon», «content and form», «possibility and reality», etc.); the axiological and anthropological approaches lay the foundation for understanding the nature, content, role and meaning of communication for a person, its value and correlation with other values and essential elements of human life, without which its existence and development are impossible; the communicative approach, which aims at mutual recognition of subjects who carry out legal communication and in the course of such recognition constitute the legal status of each other. It is emphasized that the substantiated worldview and methodological approaches are not exhaustive and, along with them, the research methodology includes subject-specific general scientific, specific scientific approaches, methods and means of cognition, which in their totality and complementarity provide a comprehensive general theoretical nature of the study of the communication of civil society and the judiciary in Ukraine, which will become the subject of further research.