Структурно-семантичні особливості німецької термінології у сфері геодезії та її переклад українською

Abstract

У статті проаналізовано структурно-семантичні особливості німецької геодезичної термінологічної лексики і проблему її перекладу українською мовою. що зумовлена динамічним розвитком науково-технічного дискурсу та необхідністю точного відтворення вузькогалузевих понять. Метою дослідження є систематизація, структурно-семантичний аналіз німецьких геодезичних термінів і виявлення труднощів, що виникають у процесі їх перекладу українською мовою. Матеріалом слугували автентичні німецькомовні тексти та нормативні джерела у сфері геодезії, на основі яких було сформовано вибірку близько 300 термінів. Сучасний етап розвитку науки і техніки характеризується посиленою увагою до питань термінології, оскільки саме вона забезпечує однозначність фахової комунікації. В цьому контексті дослідження трансформацій при перекладі німецької геодезичної термінологічної лексики українською мовою має важливе значення, оскільки воно створює підґрунтя для якісного перекладу спеціалізованої літератури. У статті досліджуються явища полісемії, багатокомпонентні композити, терміни-реалії та абревіатури, що становлять найбільшу складність для перекладача. Зокрема, показано, що значення багатьох термінів визначається виключно контекстом, а їхнє коректне відтворення потребує поєднання мовних знань із ґрунтовною професійною підготовкою. Проаналізовано основні методи перекладу: дослівний, адаптований, транскрибування, транслітерацію, калькування та описовий. Доведено, що вибір перекладацької стратегії залежить від структурно-семантичних особливостей терміна, його інтернаціоналізації та практичного функціонування у фаховому дискурсі. У статті зроблено висновок, що оптимальним є комплексний підхід, який передбачає поєднання різних методів залежно від кожного конкретного випадку. Такий підхід забезпечує точність і зрозумілість перекладу, сприяє уніфікації та стандартизації української терміносистеми у досліджуваній сфері, підвищує якість наукової комунікації. The article investigates the structural and semantic features of German geodetic terminology, in addition to the issue of translating it into Ukrainian, which arises from the dynamic development of scientific and technical discourse and the need for accurate representation of specialized concepts. The aim of the study is to systematize and structurally-semantically analyze German geodetic terms while identifying the obstacles that occur throughout the process of translating them into Ukrainian. The research material includes authen-tic German-language texts and normative sources in the field of geodesy, based on which a sample of approximately 300 terms was formed. The contemporary stage of scientific and technological advancement is defined by increased attention to terminological difficulties, as terminology is what provides clarity and unambiguity of professional communication. In this context, a study of the transformations involved in translating German geodetic terminology into Ukrainian is significantly important, as it lays the groundwork for the high-quality translation of specialized literature. The article discusses the phenomena of pol-ysemy, multi-component composites, realia terms, and abbreviations, which pose the greatest challenges for translators. Specifically, it is shown that the meaning of many terms is determined entirely by context, and their precise representation requires a combination of linguistic knowledge and extensive professional training. The main translation methods were conducted: literal translation, adapted translation, transcription, transliteration, calque, and descriptive translation. It has been proven that the choice of translation strategy is influenced by the struc-tural and semantic attributes of each term, its internationalization, and its practical functioning in professional discourse. The article concludes that a comprehensive approach is optimal, which involves combining various methods depending on the specific context. This approach guarantees the precision and coherence of the translation, aids in the unification and standardisation of the Ukrainian terminology system within the domain being studied, and strengthens the standards of scholarly communication.