Інформаційна безпека викладачів вищих навчальних закладів в умовах воєнного стану: виклики та практичні рекомендації

Abstract

У статті висвітлено актуальне питання забезпечення інформаційної безпеки викладачів закладів ви-щої освіти в умовах воєнного стану, що триває в Україні. Розглянуто вплив війни на цифрове освітнє середовище, а також на рівень загроз, з якими щоденно стикаються викладачі у своїй професійній діяльності. Акцентовано увагу на кіберзагрозах (фішинг, шкідливе програмне забезпечення, DDoS-атаки), ризиках розголошення особистої інформації, використанні соціальних мереж як інструменту пропаганди та дезінформації, а також на психологічних чинниках, які впливають на здатність викладача зберігати інформаційну стійкість. Теоретичною основою аналізу слугували концеп-ції тріади CIA (конфіденційність, цілісність, доступність), моделі управління інформаційною безпекою (зокрема ISO/IEC 27001), а також підходи до оцінки ризиків та врахування людського фактору. Окреслено типові ситуації ризику, з якими може зіткнутися викладач, і подано рекомендації щодо індивідуального та організаційного рівнів захисту. Особливу увагу приділено психологічному аспекту інформаційної безпеки, включно з інформаційною втомою, емо-ційним вигоранням та потребою в підтримці цифрового самоконтролю. Запропоновано комплекс практичних порад і стратегій саморегуляції. Матеріали статті можуть бути корисними для адміністрацій ЗВО, викладачів, ІТ-фахівців та науковців, що досліджують освітню безпеку в умовах кризових ситуацій.

This article addresses the urgent issue of ensuring information security for university educators during the period of martial law in Ukraine. It explores the impact of wartime conditions on the digital educational environment and highlights the spectrum of threats that educators face daily in their professional activities. Particular attention is paid to cyber threats (phishing, malware, DDoS attacks), risks of personal data exposure, the role of social media in propaganda and disinformation, as well as psychological factors influencing educators’ ability to maintain informational resilience. The theoretical framework includes the CIA triad (confidentiality, integrity, availability), information security management models (notably ISO/IEC 27001), risk assessment approaches, and user behavior theories. Typical risk situations are outlined, and recommendations are provided for both individual and institutional levels of protection. Special focus is placed on the psychological dimension of information security, including information fatigue, emotional burnout, and the need for digital self-regulation and peer support. The study offers a comprehensive set of practical tips and self-regulation strategies tailored to the educational context. The materials presented in this paper can be useful for university administrations, academic staff, IT specialists, and researchers in the field of educational safety and crisis-response pedagogy.