Способи і засоби відтворення лексичних запозичень у латиномовних працях Михайла Лучкая

Abstract

У досліджуваній праці Михайло Лучкай використовує ті ж графічні засоби і способи латинського письма, які використовувалися для укладання писемних пам’яток у Центральній Європі середньовічного періоду та новіших часів. Але все ж таки вивчаючи латинoмовні тексти, створені на Закарпатті впродовж ХVIII – XIX століть треба відзначити графічні особливості, які стосуються не стільки набору літер, їх варіантів, діакритичних знаків, скільки особливого уживання їх для передачі специфічних звуків і звукосполучень у словах, запозичених із слов’янських, германських та угорських мов. In conditions when literary language had not been formalized, its role was performed by another language instead, as it happened in Zakarpattia in the XVIII-th - first half of the XIX-th century, and it was «the dead» new Latin. The precious work «Historia Carpato-Ruthenorum» was written in these languages by Mykhailo Luchkai.Investigations of linguistic peculiarities of this work are interesting and less investigated. Observations made on this work particularly under specifics of new Latin monophthongs reproduction give grounds to state that the author leads himself by scientific principles in search of a precise reproduction of a foreign word phonetics. The level of Latin language skills, the knowledge of using the phonetic means, its display by M.Luchkai isn’t lower than by any other central European language.